ЧЕРКАСЬКА РЕГІОНАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ

Володимир Литвин після бурхливого і практично безрезультативного початку осінньої сесії парламенту в черговий раз відправив членів своєї фракції у народ «вивчити думки людей». Народний депутат Сергій Терещук побував з цією місією в Умані. Після відвертих розмов із працівниками підприємств промисловості, агропромислового комплексу, освітніх і медичних закладів висновок був однозначним – дії парламенту та й органів центральної влади обурюють і не сприймаються більшістю громадян. Повсюдно звучали гнівні запитання – скільки можна брехати, до яких пір триватиме цинічне оббирання свого і так вкрай бідного народу.

Не викликають сподіваннь на краще і наступні вибори Президента України. Про глибину розчарування нашими політиками свідчить хай і нереальна, але занадто показова пропозиція, що прозвучала на зустрічі в одинадцятій школі міста: «Хочемо, щоб нам Президента привезли з Німеччини, такого як Ангеліна Меркель!».

Сергій Терещук терпляче вислуховував гіркі нарікання, викладав бачення фракції «Блоку Литвина» і Народної Партії загалом щодо розв’язання найгостріших суспільних проблем. Відвертими і безперечно корисним обом сторонам став діалог народного депутата із працівниками Уманського тепличного комбінату.

-  Чому влада нічого не робить для села? Його піднімати треба в першу чергу.

-  Занепад села спричиняють два чинники. Зовнішній – ми відкрили кордони як для своєї, так і зарубіжної продукції, а конкурувати виявились не готові. Там інші технології, сприятлива кредитна політика. У нас оплата за кредит сягає до 25 відсотків, у них – 3-4 відсотки. Внутрішній – держава не виконує функцій щодо підтримки розвитку аграрного сектора, забезпечення прогнозованої цінової політики на сільськогосподарську продукцію. Скажімо, зараз Аграрний фонд мав би закупити зерно урожаю нинішнього року або розмістити його під заставу. Але Уряд дає можливість нагріти руки трейдерам, а потім уже й держава щось закупить, а навесні заборонить експорт, бо зерна в країні буде мало. Наша фракція і Комітет аграрної політики і земельних відносин, в якому я працюю заступником голови, пропонують виділити 4 млрд. гривень і закупити зерно у сільгоспвиробників за нормальними цінами.

-  Коли нарешті держава захищатиме рядових людей, а не олігархів?

-  Тоді, коли ви будете мати змогу обирати своїх депутатів до Верховної, обласної, міської, районної рад і отримаєте важелі контролю за їх діяльністю. Для цього треба змінити виборче законодавство, на чому наполягає наша політична сила. Але і при нинішньому стані держава в першу чергу повинна дбати про дітей, про пенсіонерів, немічних і хворих людей. Треба зробити справедливі пенсії. Не може бути такого, щоб окремі привілейовані категорії колишніх посадовців отримували по 30 – 40 тисяч гривень, а найменше захищені - по 600 – 700. Пенсії слід прив’язати до стажу і інтенсивності роботи. Ми повинні мати можливості питати владу за обіцянки, наприклад, посадити бандитів у тюрми, створити професійну армію, повернути заощадження, забезпечити доступну медичну допомогу тощо. Підтримувати треба тих, хто щось уже зробив.

-  До влади мають приходити молоді, безкорисливі люди.

-  Згоден, наша фракція з цією метою уже внесла на розгляд Верховної Ради законопроект, щоб у парламенті народний депутат мав право працювати підряд тільки два скликання. А то дехто з нинішніх депутатів думає бути там довічно.

-  Чому не хочете відмовитись від недоторканості депутатів?

В умовах гострої боротьби нардепам для виконання своїх службових обов’язків вона потрібна, щоб уникнути можливих політичних переслідувань. Але «Блок Литвина» погоджується на повну відміну недоторканості за умови, що її знімуть із семи тисяч суддів і Президента України. Перед Законом дійсно мають бути рівними всі.

-  Розмови про підвищення мінімального рівня зарплати спричиняють ріст цін на ринках, які і так високі.

-  Держава і ринок має регулювати, бо не може бути прожитковий рівень бути вищим за мінімальну зарплату, не можна розпорошувати кошти в ручному управлінні невідомо куди. Скажімо, Міжнародний валютний фонд із обіцяних 16 мільярдів доларів уже виділив Україні 10. Чи відчули від цього рядові люди послаблення лещат кризи? Навпаки ціни продовжують зростати. А це тому, що Уряд за рахунок Державного бюджету «рятує» банки, які уже розікрали понад 100 мільярдів доларів. Чому ж такі банки не оголошувати банкрутами, продавати їх розкішні приміщення і майно з тим, щоб розрахуватись із людьми, депозити яких заморожені нині. Чому запозичення Міжнародного валютного фонду, не спрямувати хоча б по відсотків 20 на підтримку розвитку промисловості, сільського господарства, дати можливість тим, хто взяв валютні кредити (а банки спровокували на це людей) погасити їх за умовами укладених на початку договорів. За таких підходів ми б знали, що тягар кризи несемо всі разом. У нас же вона тільки для бідних, а багаті стають ще багатшими і діюча влада допомагає їм у цьому.

Нардепу ставили безліч запитань: і за розкрадання земель, і за знецінення гривні, і посередників, які обдирають на ринках, і за згортання розвитку тваринництва та незадовільну якість м’яса і молока, і за стрибок цін на цукор та вирізані на металолом цукрові заводи, і за розгул корупції, що не дозволяє без взятки вирішити щонайменшого питання. І хоч нардеп на початку говорив, що приїхав учитися, відповідав на злободенні питання з ґрунтовним знанням кожної із проблем, глибоким розумінням потреб людей, за що учасники зустрічі щиро подякували йому.

У цей день Сергій Терещук побував на заводі «Уманьферммаш», де оглянув сільськогосподарську техніку, орієнтовану на сучасні технології. Він тепло вітав дітей з обмеженою діяльністю і їх батьків у центрі реабілітації інвалідів «Пролісок» із початком нового навчального року. Після завершення робочого дня взяв участь і виступив перед делегатами конференції Уманської міської організації Народної Партії, вручив квитки новим членам партії.

Влучно охарактеризував таку діяльність народного депутата, міський голова Умані Юрій Бодров: «Сергій Миколайович Терещук – людина від людей, людина від землі. Він в силу своїх можливостей допомагає місту у розвязаннні проблем медицини, освіти, культури, обстоює необхідність зміни принципів формування бюджету держави з наданням пріоритетів розвитку регіонів».