ЧЕРКАСЬКА РЕГІОНАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ

Знаковою подією у житті Умані, Черкащини, всієї України назвав голова Верховної Ради Володимир Литвин широке відзначення 165 – річчя від дня заснування і 150 річчя початку діяльності в Умані державного аграрного університету. У своєму виступі на урочистому зібранні викладачів, студентів, випускників усіх поколінь з цієї нагоди він відзначив визначальну роль цього навчального закладу, вклад підготовлених тут спеціалістів у розвиток аграрно-промислового виробництва нашої держави. Та й не тільки економіки, а й в зростання свідомості і культури всього українського селянства. «Бо душа наша – це поля, храм, дім. З Умані треба слухати землю і людей, які живуть на ній» - образно підсумував високу оцінку діяльності університету Володимир Литвин.

Спілкування з колегами – науковцями,напевне, налаштувало керівника парламенту на глибокий і об’єктивний аналіз процесів, що відбуваються нині у владі і у виснаженій кризою та політичними чварами економіці України. Про це він відверто ділився думками на прес-конференції з журналістами центральних та місцевих видань. Найперше всіх цікавила ситуація у Верховній Раді, її спроможність працювати, приймати вкрай необхідні суспільству закони щодо поліпшення життєвого рівня найменше захищених громадян, Державного бюджету наступного 2010 року. «У парламенті витає слово – катастрофа, іде узурпація влади. І про це потрібно говорити на повний голос всім, кому не байдужа доля кожної сім’ї, країни, української держави», - дещо несподівано навіть для журналістів заявив Володимир Литвин. Свій висновок він пояснив тим, що усунення інституту парламентаризму відбувається з тим, щоб він не міг впливати на перебіг виборів. Адже дві великі політичні сили наперед визначили їх результати, домовилися про розподіл посад. Вони, нехтуючи законами, уже розгорнули передвиборчу агітацію, хоча вона у даний час заборонена. Але тим, хто всякими неправдами нагріб кошти, закони неписані.

Щодо бюджету, то запропонований Урядом проект можна розглядати лише як ескіз. Перед його затвердженням треба мати реальну картину щодо майбутнього курсу гривні, доходів і витрат, інфляції. Доручення щодо такого аналізу спікером дані, ним підписано графік розгляду цього питання.  Важливо, зазначив Володимир Литвин, щоб ми затвердили бюджет для країни, а не для політиків.

Голова Верховної Ради наполягає на тому, щоб законодавці розглянули пакети його пропозицій, спрямованих на захист людей у цей критичний момент, зокрема щодо незаконного звільнення з роботи, встановлення мінімального рівня зарплати і пенсій. «Це потрібно зробити, бо людям не зрозумілі мотиви того, що відбувається. Нинішні головні претенденти на пост Президента прагнуть добити Україну, а потім постати перед народом її рятувальником. Але це шлях в нікуди». Пік протистояння Володимир Михайлович вважає настане після першого туру виборів, зараз же триває дискредитація конкурентів.

На запитання щодо стану в аграрно-промисловому виробництві Володимир Литвин наголосив, що він надкритичний. Аграрники від нинішнього Уряду крім  папірців не отримали нічого. Фінансові можливості держави практично вичерпані. За даними Державного казначейства на його рахунках знаходиться лише 10 мільярдів гривень, які потрібно в першу чергу спрямувати на пенсії, зарплати, виплати по безробіттю, на медичну допомогу і комунальні послуги.

Президентські вибори – це продовження боротьби за землю – заявив Литвин. За ініціативи Уряду в країні розгорнуто кампанію безкоштовного оформлення і видачі державних актів на землю. На це зі Стабілізаційного фонду планується виділити 5,5 млрд. гривень. Безперечно, земля у нас має стати товаром. Люди, особливо похилого віку, повинні мати можливість продати свої наділи з тим, щоб краще розпорядитись отриманими коштами. Але викупляти такі частки в першу чергу має держава через Земельний банк. Зараз необхідно провести суспільну інвентаризацію землі, встановити, кому вона належить конкретно, а не підставним товариствам , родичам. І все, що прихоплено незаконно, треба повернути назад, бо земля сама по собі не прибавляється, її розпорошувати не можна. Після цього держава могла б розумно розпоряджатись землею, давати її тим, хто працюватиме на ній безпосередньо, має досвід роботи, відповідну освіту, фінансові можливості.

Чимало дискусій нині ведеться навколо наміру Уряду розширити базу фінансування місцевих бюджетів. Володимир Литвин визнав вимоги сільських, селищних, міських рад у цьому плані справедливими. Але для остаточного розв’язання цієї складної проблеми треба внести зміни до Бюджетного Кодексу, який визначає принципи формування місцевих бюджетів. Він уже доручив інституту законодавства і юридичному управлінню Верховної Ради подати аналіз і розрахунки наших реальних можливостей, а також відповідності проекту Уряду діючому законодавству.

Категоричним є неприйняття Володимиром Литвином адміністративної реформи. Це плід кабінетного розумування, - вважає він. «Ви уявіть, скільки сіл на Черкащині треба об’єднати у територіальну громаду, яка б нараховувала 5 тис. громадян, а скільки районів ліквідувати, щоб у новоутвореному проживало 50 тисяч? Це ж треба різати по живому території, окремі групи населення. Як поділити людей за національною приналежністю, віросповідуванням та й просто за моральними і психологічними звичками. Треба все це враховувати і облаштовувати життя за нинішніми реаліями».

Микола Костецький