ЧЕРКАСЬКА РЕГІОНАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ

Ветерану Народної Партії Черкаської регіональної організації Сергію Дементійовичу Титоренку виповнилося 75 років. Проте «старість» його вдома ще не застала, він і нині в строю. Свій великий життєвий досвід, світлий розум і енергію віддає місцевим організаціям народників Черкащини. Його оцінки і поради завжди слушні і корисні не тільки партійцям, а й усім, хто переймається проблемами розвитку краю.

-  Сергію Дементійовичу, тепер уже в далекому 1959 році Ви закінчували Уманський сільськогосподарський інститут, отримали фах ученого агронома. Що Ви б сказали про той період у своєму житті?

-  То були нелегкі роки. Країна, залікувавши рани, зводилась на ноги, ставила перед собою амбітні цілі, в усіх галузях економіки потрібні були спеціалісти. Але у цих турботах жила і радість, і надія. Ми – юнаки із села (родом я з села Грузьке Кіровоградської області) без перебільшення гризли науку. Уже на старших курсах знали, де будемо працювати. На  виробництві від нас очікували грамотних рішень, нових технологій, високих урожаїв і зростаючої продуктивності тваринництва. Як правило, ці сподівання ми виправдовували. А ще ми формували ядро сільської інтелігенції, закладали фундамент розвитку сіл на нових реаліях.

-  І де ж вам довелося робити свою кар’єру?

-  Тоді слова кар’єра не було у вжитку, в пошані було трудова діяльність. Розпочав я її агрономом у селі Собківка Уманського району. До речі, професор Рубін пропонував мені залишитись на кафедрі землеробства, але я віддав перевагу виробництву.

Справжній гарт пройшов за 7 років на посаді голови колгоспу у селищі Буки Маньківського району. Там навчився не тільки добре господарювати, а й самостійності у прийняті рішень і відповідальності за їх виконання. А ще зрозумів, що одинаком багато не досягнеш. Треба навколо себе групувати актив, довіряти людям, радитись з ними, покладатися на керівників середньої ланки і особисто контролювати технологічні процеси. Словом, задатки лідера мені допоміг сформувати трудовий колектив великого господарства.

-         А потім наступили 20 років керівництва Маньківським районом на посаді заступника голови райвиконкому, другого, першого секретаря райкому компартії. Окресліть хоч контурно, що вдалося зробити для його розвитку.

Період, про який ми говоримо, припадав на 70, початок 80–их років. Люди тоді, можливо, вперше за радянську добу отримали змогу будуватися, прокладати дороги не тільки до сіл, а й по вулицях, придбавати меблі, телевізори. Жити стало дійсно легше, бо замість голих трудоднів їм стали платити зарплати, а сільським ветеранам хай і невелику пенсію.

У масштабах району ми реалізовували тоді програму будівництва у кожному селі дитячих садків, шкіл, фельшерсько - акушерських пунктів, житла для спеціалістів. У самій Маньківці вирішили проблему теплопостачання, зводили жилі будинки, районну лікарню, поліклініку, школу, дитячий оздоровчий комплекс. У селищі з’явились промислові підприємства - майоліковий завод і філія Київського радіоприладного заводу. Думаю, що практику розвитку районів потрібно застосовувати і нині, адже за цим робочі місця, соціальна сфера, а головне – добробут людей.

-  Ви – дитя війни. Що утримала дитяча пам'ять про роки окупації?

-  Найжахливішим було те, що уже в шість років я на власні очі бачив,як фашисти розстрілювали і вішали наших партизан і активістів. Людей зганяли дивитися на ті страхіття. Тому звістка про Перемогу без газет і радіо миттю облетіла села, стала великою радістю для тих, чиї воїни залишились живими, і тяжким горем для сімей, чиї рідні не повернулися. З тих пір для мене людяність, повага до ветеранів війни, стариків взагалі – це святе.

-  Ви були біля витоків спочатку Аграрної, а потім і Народної Партії в області. Чому вибір упав саме на Вас?

Очевидно, роль зіграло те, що я був знавцем села, аграрного виробництва, мав значний досвід управлінської роботи. Мені випала честь у березні 1997 року стати не тільки засновником, а й першим головою обласної організації. Я і нині переконаний, що Програма Народної Партії найбільш повно відповідає інтересам селян, всіх людей праці.

Сергію Дементійовичу, многії літа Вам і подальшої плідної праці на народній ниві задля кращого життя і благополуччя черкащан.

Василь Касян,

перший заступник голови