ЧЕРКАСЬКА РЕГІОНАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ

 - Це правильне рішення. Серед політиків я бачу Президентом Володимира Литвина. На мою думку, він на це має моральне право і зможе об’єднати всі політичні сили, щоб вивести країну з економічної і політичної кризи, підняти авторитет держави, як у ближчих сусідів так і в далекому зарубіжжі.
І тому кожному виборцю потрібно вдумливо підійти до обрання глави держави. Головне, щоб не було позиції «стороннього спостерігача», який вважає, що його голос нічого не вартий, не розуміючи, що таким чином шкодить самому собі і в цілому державі. Настав час прозріння, бо в такому стані як нині Україна перебувати не може.

- Неодноразово у своїх виступах Ви прогнозували, що найбільші труднощі в сільському господарстві будуть восени. Ваші припущення не змінилися?

— Я не змінив своє бачення проблемних питань, що потребували вирішення на рівні держави в агропромисловому комплексі. Але далі обіцянок нічого практично не робиться. У діях Кабміну щодо ринку зерна є багато прорахунків. Зрозуміло, соціальні питання треба вирішувати, але зараз правильніше було б виділити із Держбюджету 2,5-3 мільярди гривень, щоб зернову продукцію "зняти" з ринку, зафіксувавши між трейдерами нормальну ціну з урахуванням витрат, які понесли сільгоспвиробники. За місяць-півтора ми дали б можливість без проблем увійти у осіню посівну кампанію, провести роботи задля майбутнього урожаю. Наша фракція таку схему пропонувала, але нас не почули, не підтримали. Сьогодні на ринку зерна хаос. Середня закупівельна ціна: на ячмінь – 650-700 гривень за тонну, продовольчу пшеницю – 750-800 гривень. Знову простежується тенденція обкрадання українського селянина. На цьому знову-таки зароблять перекупники, а сільгосптоваровиробник матиме одні збитки, бо така ціна нижча собівартості зернових.
Між іншим, європейська ціна на зерно не змінюється, вона коливається в межах 128-136 доларів за тону. Пшениця повинна бути, як мінімум в ціні 1050-1200 гривень. Сьогодні такої ціни ніхто не дає. Повторюю: якби держава виступила основним гравцем на ринку зерна, то вона не дала б змоги зернотрейдерам знущатися з тих, хто вирощує врожай. Більшу половину збіжжя вже зібрано, а далі що. Якщо врахувати, що собівартість тонни зерна становить 670-750 гривень, то при нинішніх цінах економічно недоцільно вирощувати зернові культури. Але як забезпечити продовольчу безпеку країни?
Це тому, що залишилась на словах декларація Кабінету Міністрів про виділення коштів з Аграрного Фонду для закупівлі зерна і формування ціни на зерно.
Не вирішені до кінця питання зберігання зібраного урожаю на елеваторах, особливо, в питанні оплати за послуги та відвантаження готової продукції. 
Сьогодні представники хімічних заводів України заявляють про підняття ціни на азотні та фосфорні добрива в середньому на 20 відсотків. Коштів у сільгосп товаровиробників на їх придбання немає. А отже можна прогнозувати зменшення кількості добрив,що будуть внесені восени під урожай майбутнього року. Якщо так станеться, то слід очікувати, що в 2010 році валовий збір може бути меншим в порівняні із цьогорічним навіть при сприятливих кліматичних умовах.
Такого допустити не можна, а тому я і мої колеги по Комітету з питань аграрної політики і земельних відносин працюємо сьогодні над вирішенням цих питань і внесемо свої пропозиції на розгляд Верховної Ради України, що починає роботу 2 вересня 2009 року.
 

 - П’ята сесія Верховної Ради шостого скликання із усіх точок зору буде складною і напруженою. Її робота приходитиме на період, коли в розпалі буде передвиборча кампанія з виборів Президента. Це буде накладати відбиток на роботу Парламенту. Найдеться немало бажаючих використати трибуну Верховної Ради на підтримку того чи іншого претендента на президентську булаву. Не виключено, що нагнітатимуться політичні пристрасті. Не виключаю жорсткого політичного протистояння.
Але сподіваюся, що переможе здоровий глузд, що візьмуть верх не партійні, а загальнодержавні інтереси. У Верховній Раді чекають розгляду сотні невідкладних законопроектів з економічних проблем. Нам необхідно внести зміни до Бюджетного Кодексу, схвалити Державний Бюджет на наступний рік, а до цього уточнити окремі показники Держбюджету 2009 року. Цей перелік можна продовжувати. Так, що справа за народними депутатами, їх відповідальністю за майбутнє України.



Ірина Кибаленко