ЧЕРКАСЬКА РЕГІОНАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ

Державне підприємство "Златодар" уже приймає зерно нового врожаю. Під момент початку жнив — наше інтерв'ю з Володимиром Лук'янцем, генеральним директором цього хлібоприймального підприємства, першим заступником голови Черкаської регіональної організації Народної Партії, керівником депутатської фракції "Народного блоку Литвина" в обласній раді.

— Який ваш прогноз щодо кількості і якості зерна, яке цього року зберуть сільгоспвиробники області?

— Зараз це важко передбачити. Ніхто не очікував, що господарства, розташовані на пагорбах, на глині, будуть збирати продовольчої пшениці за 60 центнерів з кожного гектара. А на родючих чорноземах Чорнобаївського району, де планували брати 70-75, озимі попали під жорстку засуху, при температурі 40 градусів зерно не сформувалося повноцінно.

Сюрпризом нинішніх жнив є також те, що пізно визрів озимий ріпак. А з нього ми завжди розпочинали жнива. У зв'язку із засухою, а потім з інтенсивними дощами сформувався другий ярус на посівах гороху.

— Тобто погода не дала шансу повторити минулорічний рекордний урожай?

— Щодо минулого року, то він справді був вдалим. Але традиційно Черкаська область збирала ще за Союзу 2,3-2,4 мільйона тонн зерна. І якщо торік зібрано 3 мільйони, то при цьому ще треба враховувати, що до 1991 року на полях області висівали 150 тисяч гектарів цукрового буряка, а в цьому році — 17 тисяч. Це перше. По-друге — в області в ті роки висівалось 86-120 тисяч гектарів гороху, а зараз його лише 15-16 тисяч. Ще одне: тоді було насичене тваринництво, і в області 300 тисяч гектарів займало кормове поле. Зараз кормовим виробництвом мало хто займається. Тож у сумі зерновий клин збільшився немало-небагато — на 400-500 тисяч гектарів. Правда, частина цих площ засівається соняшником і ріпаком.

Тому доцільно було б не вал зерна порівнювати, а рахувати всю сільгосппродукцію у співставлених цінах.

Що ж до цього року, то справа не лише в погоді. Ускладнюють роботу і організаційні накладки: раніше ми розпочинали жнива, коли завершувалося збирання зернових у Криму і в південних областях. У цьому році жнива там ведуться майже одночасно з центральними областями. Тому доведеться обходитися в основному своєю технікою.

І як би різко не змінилася далі ситуація, а я думаю, що в країні не буде минулорічного врожаю. А отже, треба дбати про запаси продовольчого зерна. Бо останнім часом масово вивезено з комбінатів державного резерву продовольчу пшеницю за кордон. І для того, щоб повторити минулі обсяги, щоб показати, що Україна має надійний запас, центр міняє деякі якісні показники.

Так, нам уже приписано відносити до третього класу пшеницю, яка містить клейковини 18 відсотків (раніше було не менше 23).

— Така"пересортиця" справді врятує ситуацію? Якою ж буде ціна такого зерна?

— Добре, якщо ті комбінати, які приймають і відправляють його на експорт, вийдуть на зовнішній вийдуть на зовнішній ринок із таким "третім класом".  Адже Європа не опускається нижче 130 доларів за тонну на Англійській біржі. Дай Бог, щоб нам дали хоча б по 90 доларів за цю пшеницю.

Пшеницю п'ятого класу можуть показати як четвертого, бо навіть не визначають її клейковину. Якщо ми покладемо її в державні засіки, то повинні зберігати мінімум два роки. Але з пшениці дати якісне борошно неможливо. Не знаю, з яких позицій приймалися нові стандарти, але я вважаю ці дії непрофесійними.

— Як ви оцінюєте ситуацію для АПК у зв'язку зі вступом України до СОТ?

— На мій погляд, у багатьох випадках держава не захищає власних товаровиробників.. У рослинництві це стосується тих, хто ще займається вирощуванням цукрових буряків, виробництвом цукру. А найбільш гостро і негативно нав’язані нам умови позначилися на виробництві м'яса. Ми завозимо низькопробне, а своїх тваринників не підтримуємо — на ці цілі в Держбюджеті у нинішньому році заклали 200 мільйонів, але кошти практично не надходять.

Свідомо ведеться лінія на винищення тваринництва. На своє виправдання обласні керівники кивають на Кабінет міністрів. Але вони номінально — члени Кабінету міністрів. їдьте і там доказуйте, збирайте депутатів від Черкащини, вносьте це питання у Верховну Раду. Рядовий керівник господарства не вийде на цей рівень. Тут владі потрібно поборотися за селян України, допомогти їм.

Треба припинити процес вирізання корів у господарствах населення.

Тільки в цьому році під ніж їх відправлено уже 7 тисяч. А це не лише продукція. Це дуже важливе соціальне питання, бо корова у сільському дворі дозволяє селянам вижити, вчити дітей.

Прес-служба

Черкаської регіональної організації