ЧЕРКАСЬКА РЕГІОНАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ

Володимир Лук`янець перший заступник голови Черкаської Регіональної організації Народної Партії. керівник депутатської фракції «Блоку Литвина» у обласній раді, генеральний директор ДП «Злотодар».

Прийшла та пора, коли потрібно збирати урожай. Наші господарства уже розпочали жнива. Відверто кажучи на їх початку важко прогнозувати, яким буде валовий збір і якою якість зерна. Ніхто не очікував, що господарства, розташовані на пагорбах, на глині будуть збирати продовольчої пшениці за 60 цнт. з кожного гектара. А на родючих чорноземах Чорнобаївського району, де планували брати 70-75 центнерів з гектара, озимі попали під жорстку засуху, при температурі 40 градусів зерно не сформувалося повноцінно.

Сюрпризом нинішніх жнив є також те, що пізно визрів озимий ріпак. А з нього ми завжди розпочинали жнива. У зв’язку із засухою, а потім інтенсивними дощами сформувався другий ярус на посівах гороху. Ускладнюють жнива і організаційні накладки. Раніше ми розпочинали їх, коли завершували збирання зернових в Криму і південних областях. У цьому році жнива там ведуться майже одночасно з центральними областями. Тому доведеться обходитися в основному своєю технікою.

Але, як би складно не було, державне підприємство «Златодар» вже приймає продовольче зерно, поступає й зерно озимого ячменю. Ми готові прийняти на наш комбінат в межах до 60 тис. тонн пшениці, ячменю, ріпаку, і ще стільки ж кукурудзи при ємкості на 140 тисяч. тонн. І це при тому, що зберігаємо 60 тисяч тонн зерна державного резерву.

Однак ситуація у цьому році може різко змінитися. Я думаю, що в країні не буде минулорічного урожаю. А отже треба дбати про власні запаси продовольчого зерна, бо останнім часом масово вивезено з комбінатів державного резерву продовольчу пшеницю за кордон. І для того, щоб повторити минулі показники, щоб показати, що Україна має надійний запас, центр міняє якісні показники росту. Нам уже приписано відносити до третього класу пшеницю із клейковиною 18 відсотків, раніше було не менше 23. Добре, якщо ті комбінати, які приймають і відправляють зерно на експорт, вийдуть на експортний ринок зерна із таким «третім класом». Адже Європа не опускається нижче 130 доларів за тонну на Англійський біржі. Дай Бог, щоб нам дали хоча б по 90 доларів за цю пшеницю. Пшеницю п’ятого класу можуть показати як четвертого, бо навіть не визначають її клейковину. Якщо ми покладемо її в державні засіки, то повинні зберігати мінімум 2 роки. Але з такої пшениці дати якісне борошно не можливо. Не знаю, з яких позицій  приймалися нові стандарти, але я вважаю ці дії не професійними!

Що стосується минулого року, то він був дійсно вдалим, ми мали справді високий урожай. Традиційно Черкаська область збирала ще при Союзі 2,3-2,4 млн. тонн зерна. І якщо торік зібрано 3 млн. тонн, то це не говорить про якісь рекорди. Адже до 1991 року на полях Черкащини висівали 150 тис. гектарів цукрового буряка, а в цьому році - 17 тис. гектарів. Значить 140 тисяч ріллі добавилось під зернові. Це перше. По - друге в області в ті роки висівалось 86 -120 тис. гектарів гороху. Ця культура за урожайністю поступається пшениці і ячменю, але вона дуже цінна як кормова, бо багата на білок. Зараз гороху висівають лише15-16 тис. гектарів.

Ще одне: тоді було насичене тваринництво і в області 300 тисяч гектарів займало кормове поле. Зараз кормовим виробництвом мало хто займається. Площі під кормовими культурами, насамперед багаторічними, різко скоротилися. Тому порахуйте: зерновий клин збільшився не мало, не багато на 400-450 тис. гектарів. Правда, частина цих площ засівається соняшником і ріпаком.

Тому вал зерна, про який так багато говорили, не можна рівняти, немає чого наголошувати, що він був найбільший за всю історію області. Доцільно було б рахувати всю сільгосппродукцією у співставлених цінах.

Хочу привернути увагу і до такого аспекту аграрної політики. На мій погляд, не все продумано державними органами при вступі України до СОТ. У багатьох випадках держава не захищає власних товаровиробників. Насамперед, це стосується тих, хто ще займається вирощуванням цукрових буряків, виробників цукру. Найбільш гостро і негативно нав’язані нам умови позначились на виробництві м’яса. Ми завозимо низькопробне м'ясо, потім не знаємо, що з ним робити, а своїх тваринників не підтримуємо. На ці цілі у Держбюджеті у нинішньому році заклали 200 мільйонів, але кошти практично не поступають.

Свідомо ведеться лінія на винищення тваринництва в Україні, в тому числі у Черкаській області. Наголошую, це все робиться свідомо. На своє виправдання обласні керівники кивають на Кабінет Міністрів. Але, вибачте, ви на те й обласні керівники, ви номінально члени Кабінету Міністрів. Їдьте і там доказуйте, збирайте депутатів від Черкащини, вносьте це питання у Верховну Раду.

Я розумію, що рядовий керівник господарства не вийде на цей рівень. Тут потрібно владі поборотися за селян України, допомогти їм. Треба припинити процес вирізання корів в господарствах населення. Тільки у цьому році під ніж їх відправлено уже 7 тисяч. А це не лише продукція. Це дуже важливе соціальне питання, бо корова у сільському дворі дозволяє селянам вижити, вчити дітей тощо. Керівникам держави і регіонів потрібно зупинитися, перестати вести село до соціального вибуху. Їм треба їхати в села, зустрічатись з людьми, вислуховувати їх пропозиції і братись за справу порятунку українського села. Досить займатися розмовами про Конституцію, адміністративний поділ, навколішки ставати перед Європою. Треба на ділі, а не тільки на словах, дбати про народ України.