ЧЕРКАСЬКА РЕГІОНАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ

У рамках робочої поїздки, на Черкащині Президент України В. Ющенко поцікавився роботою медичних установ області та провів прес-конференцію, під час якої висвітлив цілий ряд проблем,які присутні в сфері медичного обслуговування населення і потребують кардинального вирішення.

Ми вирішили зустрітися з головним лікарем Кам'янської центральної районної лікарні, депутатом районної ради від фракції Народного блоку Литвина Костянтином Миколайовичем ТАМКОМ і попросили відповісти на наші запитання.

— Костянтине Миколайовичу, які реформи, на Вашу думку, необхідно впровадити в життя в медичній галузі?

— На мою думку, більшість реформ проводяться не від хорошого життя. Якщо в певних галузях економіки і соціальній сфері виникають проблеми, відразу починають задумуватися про реформи. Що стосується медицини, то тут вони необхідні. В першу чергу; населенню, але, напевне, ніхто не чекає їх більше, ніж самі медики. Іноді виникають такі ситуації, що досвіду і знань вистачає, а виконати те чи інше обстеження, провести те чи інше оперативне втручання немає можливості через відсутність міцної матеріальної бази. Ця проблема існує не лише в Кам'янському районі, а є проблемою медицини всієї держави.

Зі слів Президента, за останні роки втричі більше виділяється коштів на медичну галузь, при цьому на одного жителя України припадає більше 600 грн. на рік для надання йому медичних послуг.

Однак це теоретичні розрахунки так як більшість цих коштів не доходять до конкретного хворого, який звертається за допомогою до лікарні.

Коли мова заходить про реформування, це не означає, що йдеться про закриття медичних закладів, а лише про їх реорганізацію. У минулому році ми реорганізувати Телепинську і Косарську дільничні лікарні в амбулаторії загальної практики сімейної медицини. Пов'язано це з фінансовими питаннями. На енергоносії використовувалось 600-700 тис. грн. в рік, а на медикаменти і харчування хворих залишалося 35-50 коп. на день перебування. Саме це і змусило нас переглянути фінансування цих лікувальних закладів, форму надання медичної допомоги і провесні реорганізацію. Хоча їх реформування ще не завершено і, в першу чергу, не вирішено до кінця питання реального і необхідного фінансування цих установ.

На мою думку, яку б назву не мав лікувальний заклад, головне, щоб у ньому вчасно і якісно надавати кваліфіковану медичну допомогу.

Ми не повинні забувати, що населення України з кожним роком старіє і в силу об’єктивних причин все більше людей звертається за медичною допомогою до медичних закладів та установ.

— Однією з проблем Черкащини та й держави загалом є брак кваліфікованих медичних кадрів, особливо, це стосується категорії лікарів. По області, на сьогоднішній день, залишаються вакантними посади  більш як півтори тисячі медичних працівників. Яке, на Вашу думку, можливе вирішення даної проблеми?  

— Проблема забезпеченості медичними кадрами існує в кожному районі не один рік. Це пов’язано з вирішенням побутових умов для молодих спеціалістів, створення елементарних умов праці, можливості підвищення кваліфікації та професійного рівня.

Три роки тому у нас була проблема з акушер-гінекологами і практично стояло питання про реорганізацію пологового і гінекологічного відділень та переведення їх у Смілянський район. Після проведення певних заходів, переговорів протягом 1,5 року у нас успішно працюють 4 спеціалісти з Олександрівського району і мають повагу і авторитет у населення району. Для нас це є великим позитивом. Уже в І півріччі ми випереджаємо всі показники народжуваності, які були зареєстровані за останні 7 років. Якщо у 2007 році за 5 місяців народилося 52 немовлят, то за відповідний період цього року - 134. Звісно, діти народжуватися і раніше. Але у зв'язку з ситуацією, яка склалася з фахівцями, народжувати жінки виїжджали у Смілу і Черкаси. Сьогодні ж все навпаки.   У цьому році у нас народжували 22 жінки з Смілянського. Олександрівського і Чигиринського районів. Не буду приховувати, що проблеми з кадровим забезпеченням все ж таки існують. У нас є 6 вакансій лікарів. На цих посадах ми просимо працювати людей, які досягли пенсійного віку і мали б перебувати вдома на заслуженому відпочинку.

Я щиро вдячний їм за розуміння, за те, що вони і сьогодні добросовісно працюють. Подібна ситуація і у сільській місцевості. Якщо середнім і молодшим медичним персоналом ФАПи забезпечені повністю, то лікарів не вистачає. Над вирішенням цієї проблеми ми працюємо постійно.

— Костянтине Миколайовичу, а у майбутньому є надії на поповнення молодими кадрами?

— Ми постійно проводимо профорієнтаційну роботу серед молоді, друкуємо статті в засобах масової інформації, в яких запрошуємо молодь на навчання в медичні заклади, проводимо зустрічі медичних працівників з випускниками шкіл району. Видаємо цільові направлення на навчання молоді із сільської місцевості. По закінченню навчальних закладів працевлаштовуємо молодих спеціалістів. У цьому році вперше молоде подружжя лікарів отримало житло за рахунок місцевого бюджету. І якби наша співпраця з органами влади і місцевого самоврядування залишалася такою, як вона є сьогодні, то лікарі, які прийдуть до нас в майбутньому, також мали б можливість отримати житло. Сподіваюсь, що такі перспективи зацікавлять молодих спеціалістів і в найближчі часи ми вирішимо це питання. Я вдячний за розуміння і допомогу у вирішенні житлових проблем голові районної ради, колезі про фракції Народного блоку Литвина – Івану Швецю, всім депутата районної та міської рад, які допомагають нам у вирішенні проблемних питань медицини.

— Як ви дивитеся на те, що кам'янчани часто звертаються за медичною допомогою до інших лікувальних закладів?

— Стосовно цього моя позиція така: кожна людина має право на вибір лікаря і лікувальної установи, і цього права у них ніхто не відбирав, воно діє. Хочу сказати, що ми в добрих стосунках з іншими лікувальними закладами. Ведемо постійний моніторинг відвідувань населенням нашого району цих медичних закладів. Тож за останні 2 роки кількість відвідувачів цих установ зменшилася на 60%. Це радує.

— Інколи люди обурюються з приводу роботи швидкої допомоги. Що ви можете на це сказати?

— Згоден, що у людей можуть виникати запитання з приводу того, що нашу швидку не завжди можна назвати швидкою. У нас 3 пункти швидкої допомоги. Два автомобілі і дві бригади знаходяться у ЦРЛ. по одній бригаді у с. Телепиному і Лузанівці. Транспорт вже більше ніж 10 років у експлуатації. Не треба нікому нагадувати, що це єдиний транспорт, який працює цілодобово. За добу середня кількість викликів становить 35-40. До речі, протягом останніх 3 років по обслуговуванню населення швидкою допомогою наш район знаходиться в першій трійці серед інших районів області.

Я постійно висловлюю вдячність нашим працівникам, що працюють на даній ділянці роботи. Вони вдень і вночі, в морози і дощі поспішають на виклики хворих.

— Чи можуть людині відмовити у виїзді "швидкої", якщо медпрацівник вважає, що для цього немає достатніх підстав?

— Такого не може бути. Навіть, якщо розуміємо, що нагальної потреби для виїзду бригади немає. Якщо пацієнт наполягає на приїзді лікарів, ми не маємо права відмовити йому в цьому. Бригада завжди приїжджає до хворого. Хоча інколи такі необґрунтовані виклики дуже шкодять репутації служби швидкої допомоги. Наприклад, якщо необґрунтований виклик в с. Яровому, а в цей час трапляється якась травма чи пологи в іншому населеному пункті, то, звичайно, вчасно машина приїхати не зможе.

Щоб не допускати безпідставних викликів ми проводимо відповідну роз’яснюючи роботу.

— Багато говорять про різні форми зловживань у сфері медичного обслуговування, серед них багато людей вважають прихованою формою корупції внесення благодійних внесків, які пропонують здавати хворим. Яка ваша думка з цього питання?

— Наголошую на тому, що саме слово ще раз підтверджує, що вони благодійні. Ні в якому разі вони не є обов'язковими. Жителі району повинні знати, якщо вони здають такий внесок, то обов'язково повинні розписатися у відомості. Якщо ж такої немає, то їх внесок вже не вважається благодійним, і його можна розцінювати як хабар. Проте я вдячний усім хворим та їх родичам, які з розумінням відносяться до проблем недофінансування медичних закладів і в добровільному порядку надають посильні благодійні внески.

— Проходячи коридорами відділень, не можна не помітити зроблений ремонт. Мабуть, без сторонньої допомоги не обійшлося?

— Я дуже вдячний керівникам сільськогосподарських підприємств СТОВ "Світанок" – Людмилі Тетьорі, СТОВ "Україна'" – Миколі Бурлаю, СТОВ "Зоря"' – Володимирові Бойко та іншим підприємствам і приватним підприємцям, які надають посильні допомогу в ремонті медичних закладів.

Не можу не подякувати голові райдержадміністрації Р. П. Ременюку, голові районної ради І. М. Швецю. депутатському корпусу районної ради і обласної ради, які сьогодні захищають інтереси кам'янської медицини.

Це дає свої результати. Уже в цьому році за допомогою І. М. Швеця ми отримані новий цифровий флюорограф, який вже встановлено у поліклініці. Днями чекаємо інженерну групу, яка проведе коригування, навчить персонал користуватися ним. Попередній, відпрацювавши 30 років, вийшов з ладу.

За клопотанням депутата Верховної Ради від блоку Литвина Сергія  Терещука, нам вже надійшли кошти на проведення робіт по заміні вікон в приміщенні районної лікарні. За підрахунками вони коштуватимуть майже 70 тис. грн.

Я розумію, що без тісної співпраці з органами влади, підприємствами, громадськими формуваннями і партій­ними організаціями, приватними підприємствами ми б нічого не досягли. Тому говорю їм всім велике спасибі.

— Костянтине Миколайовичу, скажіть, на що Ви, як керівник, звертаєте увагу в своїй роботі? Які завдання ставите перед колективом?

— Звичайно, мене, як головного лікаря, турбує не тільки доля лікарні, а й доля людей, з якими я працюю. Завдяки правильній організації робочого процесу — працівники дуже сумлінно ставляться до виконання своїх обов'язків і поставлених цілей. І хоча ці вимоги стосуються всіх галузей, проте специфіка нашої професії вимагає особливого контролю. Адже дуже часто на терезах знаходиться життя людини. Говорити про доцільній його збереження, думаю, немає потреби — і так все зрозуміло. Головне завдання, я б навіть сказав девіз лікарні — вчасно надати якісну, висококваліфіковану медичну допомогу і чуйно ставитись до хворих. До речі, 16 червня Державна акредитаційна комісія провела акредитацію нашої лікарні і присвоїла їй вищу категорію – це заслуга всіх працівників районної лікарні.

Ірина Кибаленко

Черкаська регіональна організація

Народної Парії