ЧЕРКАСЬКА РЕГІОНАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ

Лідер Народної Партії Володимир Литвин, його соратник по партії і фракції однойменного блоку у Верховній Раді Сергій Терещук до Умані і уманчан мають особливу прихильність. Вони регулярно відвідують місто і район, інформують виборців про свою діяльність, черпають їхні думки щодо діяльності центральних органів влади і ситуації в Україні. А ще по можливості вони беруться за розв’язання проблем міста, вирішення особистих питань громадян, які потребують підтримки. Уманчани пам’ятають грудневу зустріч з Литвином у с. Громи і Умані, десятки усних і письмових звернень з болючими проханнями допомогти. Пройшло кілька місяців і до багатьох тих, хто плакав від безсилля і безнадії, прийшла радість. Слово самим уманчанам.

Фото. Кирилюк Катерина Прокопівна, пенсіонерка села Старі Бабани Уманського району.

Перед Володимиром Михайловичем Литвином я готова стати на коліна. На своєму довгому віку я рідко зустрічала людей такої високої порядності і глибокої чуйності. Подумайте тільки, ще у 2007 році ми – 99 працівників соціальної сфери та пенсіонери, звернулися до Уманської районної держадміністрації із заявами щодо надання у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства. Пройшло два роки, а питання не вирішувалося. Бо поряд із погодженням цього дозволу в органах земельних ресурсів, природоохоронних і санітарно-епідеміологічних потрібне «добро» ще й служби охорони культурної спадщини, що діє при обласній держадміністрації. Скільки раз туди виїздив наш представник Михайло Іванович Сухомейло, але підступитись до тих зарозумілих чиновників, зокрема до пана Сухого М.О., так і не вдалося.

І ось приїхав Володимир Михайлович. Ми подали свого листа, але і не думали, що  він так швидко розв’яже наше питання.  Уже 26 січня я одержала відповідь від самого Литвина. Це ж треба Литвин пише мені - сільському пенсіонеру, а Суховий мовчить і цим поганить всю владу. А ще через тиждень прийшов лист з Держкомзему. Сотня людей повірила у справедливість.

І ось 20 травня, у такий короткий термін, нам 94 жителям села вручили Державні акти  на право володіння землею. Радість у людей була невимовною. Спасибі Вам, Володимире Михайловичу. Це подяка від  усіх моїх односельчан. А ще люди одностайно казали, що  з таким керівником українське село не пропало б.

Фото.  Кришко Олександр Юрійович, начальник управління Держкомзему в Уманському районі.

Відведення землі, звичайно, займає певний час, бо потребує погодження із п’ятьма службами. Але чотири із них розуміють, що це їх функціональний обов’язок і вирішують питання оперативно. А от служба охорони культурної спадщини обласної держадміністрації з людьми не рахується. Ми знаємо, що окрім Уманського, такі конфлікти мали місце в Маньківському, Тальнівському та й інших районах. Головне, що не дають, як цього вимагає закон, ні позитивного, ні негативного висновку. А відповідь мала б надійти у місячний термін, а не через два роки. Однозначно, без втручання Володимира Михайловича Литвина жителі Старих Бабанів чекали б на землю ще довго.

Фото. Богдан Василь Митрофанович, житель м. Умань, пенсіонер.

Мені вже 86 років. Половину свого життя я віддав Уманському заводу «Мегомметр». Дітей у нас з дружиною не було. Пішла у інший світ і вона. А я залишився один. Бог поки дає мені сили і я обходжу себе сам, підтримую порядок у квартирі. Але два роки тому катаракта відібрала у мене зір. Звертався до лікарів у різних містах, але в кінцевому рахунку зупинився на Черкасах. Тут подружжя лікарів – Гуржій Тетяна Іванівна та Михайло Іванович повернули мені зір на одному оці. Через деякий час потрібно була операція на другому. Коштів у мене вже не було. І якраз у цей час приїхав до  Умані Володимир Михайлович Литвин. У ході зустрічі з уманчанами я попросив у нього допомоги. Він підключив Міністерство охорони здоров’я, начальника обласного управління охорони здоров’я та медицини катастроф Юрія Васильовича Кувіту. Мене знову запросили до обласної лікарні, зробили операцію на другому оці. Штучний кришталик поставили за бюджетні кошти, лікували після операції теж безкоштовно. Сподіваюсь, що після зняття швів, результат буде позитивним. Я і зараз вже читаю газети.

Тому я безмежно вдячний Володимиру Михайловичу Литвину. Сьогодні людське ставлення до стариків у похилому віці – рідкість. Як добре, що в українській владі є керівники рідкісної доброти і чуйності.

Прес–служба

регіональної організації

 Народної Партії