ЧЕРКАСЬКА РЕГІОНАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ

Коментар народного депутата України Сергія Терещука

У розмовах із селянами, робітниками, студентами та викладачами, ветеранами війни і праці Чигиринського району, де я побував напередодні Першотравня, повсюдно звучало запитання – до яких пір буде продовжуватись обман народу нинішньою владою, до яких пір багатії свої проблеми вирішуватимуть за рахунок найбідніших.

Важко, а то й неможливо щось пояснювати людям з цього приводу. Вони на собі відчули марнослів’я запевнень щодо повернення заощаджень, відміни призову юнаків до армії, подолання інфляції, підтримки товаровиробників, справедливої соціальної політики. Селян просто обурює те, з якою легкістю їх водили за носа, коли обіцяли урегулювати закупівельні ціни на сільськогосподарську  продукцію, за рахунок Аграрного фонду кредитувати рослинництво, виділяти дотацію  за продане молоко і м’ясо. Натомість їх кинули на самовиживання у боротьбі з фінансовою  і економічною кризою, девальвованою гривнею і нашпигованими антибіотиками імпортними окорочками.

Так Уряд діє не тільки із селянами. Скільки спроб зроблено вже тільки у цьому році, щоб за рахунок дрібних підприємств, не чіпаючи великого бізнесу, поповнити державну казну та надходження до Пенсійного Фонду. А як  оцінювати намір позбавити людей похилого віку пенсій, заставивши їх працювати до 60-65 років.

Детально зупиняюсь на антинародних кроках Уряду з тим, щоб були зрозуміліші мотиви двох найбільших політичних угрупувань, які однозначно рівною мірою захищають інтереси крупного капіталу. Де ще у світі є такий парадокс, щоб потреби простого люду обстоювали більше 300 мільйонерів, які нині правлять бал у Верховній Раді. Наближення виборів – наступних президентських, а там і парламентських, а можливо і об’єднаних, розтривожило цей рій. Люди з усією очевидністю відвернулись від такої влади, їм просто набридло лукавство нинішніх керманичів. Це вже засвідчили вибори до рад у Києві і у Тернополі. Ця тенденція продовжилась і в Черкаській області на позачергових виборах сільських голів у Тальнівському і Черкаському районах. А позбавлення посад – це втрата можливостей ділити, здебільшого на свою користь, Державний Бюджет і володарювати. Словом, обидва до цих пір  ворогуючі табори відчули – запахло смаленим, потрібно рятуватись.

Знову ведуть переговори щодо створення  коаліції БЮТу і Партії Регіонів, а це  331 голос. Знову випливає модель, за якою прагнуть внести зміни до Конституції, які дозволять обирати Президента у парламенті, ну і звичайно ж главу Уряду та формувати Кабінет Міністрів з поміж своїх людей. По суті збираються поділити країну між двома кланами. Народ при такій системі виборів залишається на узбіччі. Він не буде ні обирати, ні контролювати владу. Це повна диктатура олігархів і «грошових мішків», які одноосібно триматимуть владу у своїх руках. Україну хочуть перетворити у резервацію безправних рабів, у болото на краю Європи. 

Наш лідер Володимир Литвин заявив, що не підтримує переговорів щодо пере- форматування коаліції саме у такому складі, не поділяє намірів змінити Конституцію під апетити БЮТу і Партії регіонів. Його позицію повністю поділяє і весь склад фракції»Блок Литвина». Ми категорично проти того, щоб позбавити народ права обирати свого Президента. Хай люди обирають того, кого вони самі заслуговують. Допустять помилку – самі ж її і виправлять.

Ми не тільки проти колуарних виборів Президента. Ми за зміну всього виборчого законодавства до рад всіх рівнів. Люди повинні мати змогу обирати не «кота у мішку» за закритими партійними списками, а конкретних лідерів, які будуть представляти їх у парламенті від кожної області і навіть від  міст та районів. Не повинно  бути такого, як нині, коли в обласній раді немає депутатів від половини районів, у районних радах - від багатьох сіл. Дійшло до того, що у місцевих радах з’явились депутати, які не проживають в області.

 Сьогодні вже принаймні 12 політиків заявили про свої президентські амбіції. І вони мають на це право. У разі чесного проведення виборів у них може взяти участь і Володимир Литвин. І хоча це рішення має прийняти спочатку він сам, а потім з’їзд Народної Партії, на мій погляд, він може поборотись за пост глави держави. З огляду на його життєвий досвід, можливості як потенційного Президента, він не тільки не поступається, а й переважає багатьох претендентів.