 Дороги у нас дійсно знаходяться у жахливому стані, особливо комунальної власності. Спеціалісти і наші гості стверджують, що на Черкащині вони чи не найгірші у державі. Навесні нинішнього року половина із них мають ямкові ушкодження.
 Кошти на ремонти доріг місцевого значення використовується з єдиного джерела – податку з транспортних засобів. Вони повністю залишаються у розпорядженні міських рад і райдержадміністрацій. Надходження від цього виду податку незначні – у минулому році всього 16 млн. грн. на всю область. В той же час комунальних доріг у нас 10,7 тис. кілометрів. Отож і приходиться на один кілометр лише 16900 грн. Це при умові, що для капітального ремонту дороги потрібно один мільйон гривень у цінах 2008 року. Це і спричинило те, що навіть у Черкасах мав випадок місце, коли автомобіль провалився під землю. І тільки дивом при цьому не загинули люди.
 За розрахунками, що знайшли відображення у рішенні сесії обласної ради, на нинішній рік заплановано використати на різні ремонти місцевих доріг всього 16 млн. 852 тис. грн. Небагато можна зробити за ці кошти. А для того, щоб їх ще й сповна і своєчасно використати треба пройти тендерну процедуру у Києві. Права на виконання цих робіт за даною схемою може виграти будь-яка дорожньо-ремонтна організація України, а місцевий автодор залишається без роботи.
 Щоб урегулювати дані відносини мною внесені відповідні пропозиції – повернути закон про тендерні закупівлі на розгляд парламенту. Бо у даний час все звелося до Тимчасового положення, затвердженого Кабінетом Міністрів, яке так і не ліквідувало рутинну тяганину для місцевих органів влади.
 Автомобільні дороги державного значення утримуються в Україні за рахунок Державного бюджету. Займається ними Державна служба автомобільних доріг, яка обслуговує 170 тис. кілометрів. Переважна більшість цих магістралей далека від світових стандартів. Ні в яке порівняння не йде якість їх дорожнього покриття, розмітка, освітлення, знаки, світлофори, а чемпіонат Європи з футболу уже не за горами. Всі ці недоречності ми бачимо на відрізках трас, що проходять територією Черкащини.
 Однак найболючішим для нашої області є аварійний стан автомобільного мосту і насипної дороги через Кременчуцьке водосховище. Збудовані 48 років тому, вони потребують реконструкції. На всі роботи потрібно 95 млн. грн. Питання про реконструкцію Урядом і Укравтодором розглядається із 2002 року, але ясності до цього часу немає ніякої. Я звернувся з цього приводу особисто до Юлії Володимирівни Тимошенко, до Комітету Верховної Ради з питань бюджету. Сподіваюсь, що у цьому році лід таки скресне.
Але це лише одна сторона проблеми. Просто закрити дорогу на ремонт на тривалий час не можна, хоч частину транспорту можна пустити в обхід через Канів. А як бути жителям лівого берега Дніпра – міста Золотоноші, Золотоніського, Дрівського і Чорнобаївького районів? У цьому регіоні області проживає 157 тис. осіб. Значна частина працездатного населення має роботу в обласному центрі і щоденно доїжджає в Черкаси. Крім того на лівому березі Дніпра розташовані тисячі дачних ділянок, в основному ветеранів війни і праці. То що, позбавити їх транспортного сполучення із обласним центром? Для більшості із них добиратись до Черкас через Канів стане надто проблематичним і практично нереальним.
Було б правильним, якби це питання в комплексі розглянув Уряд спільно із облдержадміністрацією і схвалив відповідне рішення.
Повністю поділяю думку черкащан, що відповідальність влади за стан доріг потрібно посилити. У тридцяті роки минулого століття під час подібної світової кризи США і країни Європи, як вихід забезпечення людей роботою, залучення усіх можливих інвестицій, обрали будівництво автобанів. У нас для такого кроку потрійний привід – масове безробіття, жахливі дороги і майбутнє проведення Євро-2012.
Відповідав
народний депутат України Сергій Терещук
| 
