П`ятниця, 18.07.2025, 12:36 | Вітаю Вас Гость | Реєстрація | Вхід
Головна » 2009 » Січень » 16 » Василь Симоненко – наш народний, мудрий і живий
Василь Симоненко – наш народний, мудрий і живий
15:17
Представники Черкаської регіональної організації Народної Партії активно долучились до відзначення чергової річниці від дня народження українського поета і письменника Василя Симоненка (1935 – 1963 роки). Фракція Народного блоку Литвина в обласній раді і її керівник Володимир Лук’янець наполегливо домагаються розв’язання питання про встановлення йому пам’ятника в Черкасах. І хоч списів навколо нього наламано вже чимало, але робота таки йде. Після обговорення заяви фракції в обласній раді з’явилися нові проекти монумента і пропозиції щодо місця його встановлення. Зокрема ректор Черкаського національного університету Анатолій Кузьмінський пропонує поставити його біля старого навчального корпусу, де Василь Симоненко неодноразово зустрічався із студентами, читав їм свої поезії. Кажуть, і міська рада вирішила виділити певні кошти на спорудження пам’ятника.
Нині ж – напередодні 8 січня і вже після - відбулася низка заходів із увічнення пам’яті поета. Молоді народники з глибокою пошаною поклали квіти на його могилу, провели вечір спогадів про поета, де і самі читали його твори.
І ось головне дійство – 15 січня в обласній філармонії відбувся, і теж не без участі народників обласного центру, головний вечір пам’яті. Вразив захоплений інтерес черкащан до митця і його творів, бо зал був переповнений і кожен його рядок сприймався ніби сьогодні мовлений. Напевне, така живучість слова і є найвищою ознакою таланту. Не багато з тих, хто писав і пише нині, так глибоко проникав і передавав у творах сокровенні думи і поривання людей. Недарма Іван Драч, колишній товариш по навчанню у Київському університеті, назве Василя Симоненка сином мужицьким із золотим корінням. Хто б ще так, як Симоненко міг відчувати печалі баби Онисі, сільської печі, старезного діда під час косіння на зорі, біди колгоспного качана кукурудзи. Апофеозом людського творення він вважав звичайну паляницю. А який дивний фонтан любові до України і її народу. Тому і через десятиліття він наш по духу і плоті, за способом мислення і життя, до серцевини народний, мудрий і живий.
Вечір був позначений новими підходами до його проведення. Не було колишнього тужіння, нерідко із значними протиріччями спогадів, звинувачень на адресу доби, в яку він жив і творив. Звучало пристрасне і, повторяюсь, надзвичайно живе слово у виконанні самого поета і що дуже важливо – захоплене декламування його творів студентами Черкаського національного університету. Зал зачаровано слухав пісні на слова Василя Симоненка і народжені пісні про нього. Можливо, трішки не вистачало слів науковців про вплив творів письменника на наше сучасне життя, про складові секрету його довголіття.
Як відомо, на Черкащині кожного року визначають лауреатів премії імені Василя Симоненка. Таких достойників уже двадцять один. Нинішнього року це популярне серед митців краю звання присвоєння поету-лірику із філософським ухилом віршування Валерію Кикотю за книгу поезій «Квітка у вогні».
Загалом вечір справив приємне враження. Він показав, що попри всілякі кризи і негаразди душі людей спрагли за найвищими людськими вимірами – за любов’ю, духовністю, щирістю, добром і справедливістю.

Микола Костецький
Переглядів: 732 | Додав: narodna
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]