ЧЕРКАСЬКА РЕГІОНАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ

- Трясовина безвладдя засмоктує. Вона вже зупинила розвиток виробництва, погрожує згубити всі наші прагнення і зусилля. В облозі економічної, фінансової, політичної кризи останнім цвяхом може стати ціна на газ, Вартості тисячі кубометрів за майже 500 доларів наша економіка просто не витримає. До цього не готові ні підприємства, ні населення. У нас надто енергоємке виробництво, частка газу у собівартості продукції дуже велика, і в таких умовах його чекає тільки зупинка. Металургійні і хімічні підприємства вже зараз не можуть експортувати свою продукцію. Непосильною стане ціна на газ і для людей, які змушені будуть переходити на опалення житла дровами і вугіллям.
Багато хто у нас винуватцем такого стану називає політичну агресивність керівництва Росії. У цьому є доля правди. Прикро, бо такі кроки є відвертим тиском на Україну за її незалежність. Але в умовах переорієнтації нашого зовнішньоекономічного курсу на Євросоюз, вступ до НАТО, припинення контактів між керівниками держав, ініціювання перегляду угод з газових питань ще у 2005 році іншої реакції очікувати не варто було.
Першими тяжкий вал кризи відчули на собі незаможні громадяни, а їх у нас більшість. Втрата роботи, не пролонговані кредити, курсові «наїзди» банків і невгамовний рівень цін доводять до відчаю. Недарма ж кажуть, що багатому криза не страшна, бо він тільки трохи збідніє, а от середнім і бідним доводиться згадувати забутий революційний марш про пусті слова щодо своїх прав, бо держава дбає не про них. По суті нині держава втратила вотум довіри населення.

- Поясніть, будь ласка, чому, на Вашу думку, найбільше постраждали саме селяни?

- Ситуація на селі катастрофічна і світла в кінці тунелю тут не видно. У нашої держави відсутня аграрна політика. Імітація турботи про селян і ті заходи, що вживаються, нерідко тільки шкодять. Великою помилкою було обмеження експорту сільськогосподарської продукції. Як наслідок, ми втратили зарубіжні ринки зерна і олії. Тепер на внутрішньому ринку у нас зависло 20 млн. тонн зерна. Держава навіть не виконала свої обіцянки закупити частину його до Аграрного і Державного резерву. Відтак ціна на пшеницю, кукурудзу, соняшник упала так низько, що їх виробництво стало збитковим. Аграрники вже зараз висловлюють сумніви щодо доцільності збереження посівних площ зернових і технічних культур у цьому році.
У нас одинадцять урядів готували документи для вступу України в СОТ. Це була пріоритетна мета керівництва держави, а тому про захист своїх товаровиробників чомусь не думали. Тепер українські кордони повністю відкриті для зарубіжних продуктів харчування. Наші ринки переповнені чужими яблуками, виноградом, вином, а своє виробництво у південних областях України гине. А як назвати завезення в Україну у минулому році 500 тисяч м’ясного непотребу – обрізок кісток птиці, фаршу, шкір! Краще було б перетерпіти, хай би ціна була вищою (бо вона і не зменшувалась), але не втратили б власне виробництво.
Немає надій і на нинішній рік, бо у Державному бюджеті на підтримку сільськогосподарського виробництва передбачено 600 млн. гривень, замість 11 мільярдів, як було торік. Зате банкам не пожаліли 50 мільярдів гривень, які вони спрямували не на розвиток виробництва, а на те, щоб скупити валюту і обдирати тепер громадян, які спокусились на їхні кредити. До речі, за підсумками минулого року банкіри мають найвищу рентабельність за всі роки, а сільські товаровиробники – 26 млрд. гривень боргів, взятих під 20 відсотків оплати за них. І ніхто не збирається їх пролонгувати, Уряд обмежився лише рекомендаціями банкам зробити це.

- Невже в парламенті не знаходяться сили, які б захистили аграріїв?

- Вони там є. Насамперед цими проблемами постійно переймається фракція Блоку Литвина, підключаються народні депутати з інших фракцій. Але нас мало. До того ж у нашому парламенті багато власників і гостро не вистачає фахівців, які б знали і уміли розв’язувати проблеми села. Найперше – потрібен паритет цін і впливові механізми стимулювання розвитку аграрного сектору. На Заході все це діє, фермери користуються преференціями, а якщо хтось десь посміє порушити встановлені правила співпраці, вони негайно вдаються до протестних акцій. У нас же на вижиманні із села до остатку всіх ресурсів побудована історія держави – колишня і нинішня. Зараз ласим шматком для подальшого збагачення зосталася продажа землі. Володимир Литвин і наша фракція заявили, що голосуватимуть за Державний бюджет тільки за умови продовження мораторію на продажу землі хоча б ще на рік, і домоглися цього. Але багатьом у країні не терпиться прийняти Закон про ринок землі і зняти мораторій.
Тому сільським товаровиробникам потрібно об`єднуватись, домовлятися про ціни на зерно, на молоко, іншу продукцію. Окрім цінової політики, слід пропонувати проекти розвитку сільських територій, визначати потреби в коштах на газифікацію, запровадження альтернативних систем опалення житла, утримання соціальної сфери на селі. До речі, бюджетні кошти у світі розподіляють саме асоціації, спілки, а не державні органи, що породжує корупцію. Словом, владі потрібно змінювати функції, а аграрникам наполегливіше нагадувати їй про себе як на центральному, так і на місцевому рівнях.

-Сергію Миколайовичу, засоби масової інформації багато розповідали про
Вашу доброчинну діяльність в області, за що черкащани глибоко вдячні
Вам. Будь ласка, назвіть кілька штрихів до планів на нинішній рік.

- Так, у минулому році на будівництво, реконструкцію лікарень, закладів освіти, культури, газифікацію населених пунктів, ремонт доріг, підтримку мало захищених людей вдалося залучити більше п’яти мільйонів гривень. У цьому році продовжимо працювати над нагальними проблемами міст і районів області.Їх накопичилось немало, а тому назву головні. Це технічне оснащення сільських амбулаторій та фельдшерсько-акушерських пунктів, укомплектування медичних закладів області кадрами, підвезення сільських школярів до шкіл, продовження роботи з теплопостачання як за рахунок природного газу, так і електроенергії, реконструкції тепловодомереж в містах. Пора вже здійснювати практичні заходи щодо спорудження заводів з переробки твердих побутових відходів в Черкасах і Умані. Ставимо за мету предметно розібратись з умовами оренди земельних паїв селян по кожній сільській раді. На вирішення цих завдань, що передбачені програмою обласної парторганізації, зорієнтовані всі наші партійці, кожен із депутатів – народників. Впевнений, що навіть при нинішніх економічних труднощах спільними силами влади і територіальних громад можна і треба зробити багато.