Сьогодні на сесії Смілянської районної ради за ініціативи депутатів-народників було прийнято звернення по ситуації, що склалася в агропромисловому комплексі району.
Дане звернення підтримано більшістю депутатів районної ради:
ЗВЕРНЕННЯ
депутатів Смілянської районної ради до Президента України,
Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України
з приводу ситуації, що склалася в агропромисловому комплексі району
Ми, депутати Смілянської районної ради, дуже стурбовані ситуацією, яка склалася в агропромисловому комплексі України.
Відмічаємо, що із-за декларативної позиції Кабінету Міністрів, Секретаріату Президента та Верховної Ради України в сучасних умовах економічної кризи набуло актуальності питання небезпеки втрати агропромислового комплексу України.
В першу чергу, це стосується питань реалізації вирощеного зерна усіх сільськогосподарських культур. Кабінетом Міністрів було задекларовано мінімальні ціни, які будуть використовуватися під час реалізації зерна урожаю 2008 року, однак, в черговий раз, сільськогосподарські підприємства були обдурені і на сьогоднішній день ціни реалізації продукції впали нижче ціни собівартості вирощеної продукції.
На сьогоднішній день, на складах сільгосппідприємств та елеваторах району лежить без руху більше ніж 40% зерна цьогорічного урожаю. Основною причиною неможливості його реалізації є відсутність покупців та ринкової ціни. В наслідок цього товаровиробники не в змозі провести розрахунки за отримані кредити в банках, своєчасно сплачувати відсотки по кредитах та податки. Є серйозні проблеми із своєчасною виплатою заробітної та орендної плати. Зменшена кількість придбаних мінеральних добрив, паливно-мастильних матеріалів під Програму 2009 року. Залишається значна кількість незораної площі землі під посіви сільськогосподарських культур на 2009 рік.
Працівники сільського господарства не бачать позиції з даного питання Кабінету Міністрів, Верховної Ради України, що ускладнює перспективу життєдіяльності підприємств агропромислового комплексу.
Сільгоспвиробники ставлять питання: а чи варто взагалі вирощувати зернові культури, якщо ця справа не цікавить державні інституції, а для селян є збитковою. Як пояснити сільгоспвиробникам такий собі український феномен, що коли зерно дешевшає, селяни біднішають, а ціни на хліб та хлібобулочні вироби не зменшуються, навпаки ж, зростають, як і надприбутки зернотрейдерів, котрі скуповують зерно у селян за безцінь як фуражне, а потім продають за світовими цінами за кордон як продовольче.
Результати такої «державної політики» ми відчуваємо дуже гостро. Село занепадає. Інфраструктура не розвивається. Житло і дороги не будуються і не ремонтуються. Населення, особливо молодь, внаслідок відсутності великотоварного виробництва і нестачі робочих місць масово покидає села. Низька заробітна плата, відсутність житла, побутові труднощі відлякують молодих спеціалістів: агрономів, зоотехніків, лікарів і ветлікарів, вчителів.
За такої розбалансованості до аграрної політики на державному рівні, нам нічого робити ні в СОТ, ні, тим більше, в ЄС.
Розуміючи серйозність проблеми, що сьогодні існує у ціновій політиці на ринку зерна, ми, депутати Смілянської районної ряди п'ятого скликання, звертаємося до вас, шановний пане Президенте, до Верховної Ради та Кабінету Міністрів України з великим проханням взяти під контроль питання ціноутворення та дати можливість селянам отримати за зерно ті гроші, які воно дійсно коштує. Селяни мають відчути до себе увагу та турботу з боку держави за свою нелегку працю. Адже хліб для сільських трударів завжди був, є і буде «всьому голова».
Ми віримо, що від Вашої позиції залежить довіра народу до влади, бо в іншому випадку наші надії і сподівання селян будуть поховані під тягарем байдужості вищої державної влади.
Депутати Смілянської районної ради Черкаської області пропонують:
1. Законодавчо вирішити питання щодо виділення коштів із Стабілізаційного фонду, кредиту МВФ 18-20 млрд. гривень для рефінансування банків, які видали кредити сільському господарству. Це дасть змогу пролонгувати розрахунки за отримані кредити, а також виділення банками нових позик сільгосптоваровиробникам для підготовки до весняно-посівної кампанії. Пролонгувати дії кредитних договорів отриманих в 2007-2008 роках до 1 листопада 2009 року.
2. Повністю до кінця року погасити борги Держбюджету перед селом.
3. Вирішити через Аграрний фонд, міждержавні Угоди проблему реалізації зерна, соняшнику, олії.
4. Знайти можливості обмеження імпорту в Україну м’яса і м’ясних продуктів. Підняти мінімальні закупівельні ціни на продукцію тваринництва, збільшити закупівлі даної продукції у сільгоспвиробників для потреб Державного резервного фонду.
5. Продовжити до 1.01.2010 мораторій на продаж земель сільгосппризначення, а за цей час підготувати законодавчу базу щодо ринку землі.
6. Виділити в Державному бюджеті на 2009 рік не менше 5 млрд. гривень Аграрному фонду України для закупівлі ним зерна урожаю 2009 року на умовах попередньої оплати в першому півріччі 2009 року.
7. При опрацюванні бюджету на 2009 рік передбачити максимально можливу в нинішніх умовах державну підтримку села, особливо на розвиток його соціальної сфери, на оздоровлення демографічної ситуації, медичне обслуговування сільських жителів. Внести зміни до Законів «Про державну підтримку сільського господарства України», «Про м'ясо і молочні продукти».
Сподіваємося, що проблеми села близькі і зрозумілі усім, і ми надіємося на їх нагальне вирішення.
