ЧЕРКАСЬКА РЕГІОНАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ
Головна » 2008 Грудень 9 » Місцеве самоврядування-основа піраміди державного управління
Місцеве самоврядування-основа піраміди державного управління | 16:29 |
| Днями члени регіональної організації Народної Партії С.М.Терещук, В.Л.Лук’янець та О.М.Ковальська взяли участь в прямому ефірі обласного телеканалу «Рось». Темою були шляхи реформування місцевого самоврядування, підвищення його ролі і ефективності в забезпеченні належної життєдіяльності територіальних громад. Загальні висновки не тільки народників, а й представників інших політичних сил сходились до наступного: - держава не створила чіткої законодавчої бази, яка б сприяла самодостатньому розвитку місцевих територій; - шляхом делегування частини повноважень у провідних галузях (освіта, медицина, культура) місцевим органам самоврядування держава не виділяє адекватного фінансування,перекладаючи в такий спосіб вирішення проблем на місцеві і так вкрай бідні бюджети; - центральним питанням реформи місцевого самоврядування має бути децентралізація влади, перерозподіл податкових зборів між центром і регіонами з тим, щоб забезпечити фінансові потреби громад; - принциповим є усунення двовладдя на місцях, ліквідація державних адміністрацій, формування радами виконавчих комітетів і підпорядкованих їм органів управління. Відповідаючи на запитання ведучого про роль місцевого самоврядування народний депутат України С.М.Терещук відмітив, що фракція Блоку Литвина у Верховній Раді розробила і внесла законопроекти з урегулювання означених проблем. Їхня мета підняти роль місцевих громад, яким краще відомі територіальні проблеми і шляхи їх розв’язання. - У нас свідомо заблокували здійснення адміністративної реформи під приводом неприйняття людьми укрупнення районів. Насправді йшлося перш за все про надання фінансової самостійності, про справедливе формування місцевих бюджетів. Скажімо, та ж обласна рада повинна виділяти кошти на розвиток місцевих територій не за принципом наближеності і симпатій до когось, а пропорційно до кількості населення, що проживає там. Повноцінне самоврядування не можливе без зміни виборчого законодавства. Найбільш доцільним було б повернення до мажоритарної або змішаної форм виборів. Треба щоб на кожному окрузі люди обирали конкретних депутатів, які б брали перед ними на себе відповідальність. Важливо також, щоб було рівномірним представництво територіальних громад у районних радах,а інтереси району представляли депутати в обласній, області - у Верховній Раді. Саме життя переконливо показало наскільки неефективною є нинішня форма державного управління, побудована на двовладді. Ми вважаємо,що виборці у районі повинні обирати голову районної ради, який одночасно має очолювати виконком. Останній буде єдиним виконавцем рішень ради. Те ж і в області. А так що виходить - у нас є голова обласної ради,який займається організацією виконання її рішень. І є голова обласної державної адміністрації, який теж наділений виконавчими функціями. А чи не краще об’єднати ці зусилля в одному органі, що підвищило б ефективність роботи і дозволило б зекономити кошти. Нарешті суть самоврядування, будь-які повноваження перетворюються у побажання, коли під них не підведені фінансові можливості. Центральні органи влади у Києві не повинні ділити кошти, бо це завжди пов’язано з суб’єктивізмом і корупцією. Треба довіряти головам місцевих рад, депутатам, територіальним громадам, які краще знають, куди вкласти кошти і як проконтролювати їх освоєння. Керівник фракції Народний блок Литвина в обласній раді Володимир Лук’янець теоретично і практично доводив необхідність якнайшвидшого підвищення ролі місцевого самоврядування. Він в черговий раз висловився проти розпорошення коштів обласного бюджету шляхом розподілу їх між фракціями і окремими депутатами. Це не що інше, на його думку, як задобрювання керівників окремих рад і частини виборців перед черговими виборами. Кошти обласного бюджету треба концентрувати на об’єктах обласного значення,які працюватимуть на всіх жителів області. Найближче до людей стоять сільські голови. Вони, як віртуози, всіма правдами і неправдами вишукують можливості для вирішення їх проблем. Проте держава чомусь не рахується з їхніми думками і баченнями організації життя місцевих громад. Про це переконливо говорила сільський голова села Балаклея Смілянського району О.М.Ковальська. - Балаклея – велике село. У нас10 комунальних установ, чотири школи,два дитячих садки. Все це треба утримувати. Коштів не вистачає. Але за великої підтримки громади ми за останні роки село газифікували, телефонізували, зараз вирішуємо питання освітлення вулиць. В такий спосіб забезпечуємо загальні потреби. Дуже багато зусиль і енергії спрямовуємо на те, щоб допомагати конкретним людям, особливо мало захищеним, інвалідам, дітям-сиротам. Що стосується потреб рядової людини,то нам просто незрозумілі дії уряду, парламенту, які приймають нові закони і рішення, які всупереч Закону «Про місцеве самоврядування» погіршують умови вирішення нагальних питань. Нещодавно у нас забрали функцію підтверджувати доручення на право водіння автомобіля. Таких людей у селі більше 600. Тепер всі вони мають їхати у районний центр, вистоювати черги до нотаріуса, а головне платити у приватному нотаріаті 300, а в державному - 150 грн.. У сільській раді ця послуга коштувала 34 копійки. До людей похилого віку ми самі їздили і допомагали в оформленні документів. Запитується, то на кого працюють посадовці з центру: на тих, хто дере з людини три шкури, чи на простих громадян. Загалом дискусія була корисною, виявила основні слабкі місця в роботі самоврядних органів, показала,що майбутні закони, що регулюватимуть їх діяльність повинні опиратись на потребу і практику місцевого життя. А пропозиції, що не потребують законодавчого урегулювання, варто врахувати обласній раді. | |
| Переглядів: 535 | Додав: narodna | |
| Всього коментарів: 0 | |