Субота, 21.03.2026, 01:03 | Вітаю Вас Гость | Реєстрація | Вхід
Головна » 2008 » Листопад » 26 » Щоб оновилося село й міцніло господарство
Щоб оновилося село й міцніло господарство
11:36
Цього прагне досягти член Народної Партії Михайло Шелегон у рідній Шельпахівці на Христинівщині

- У роки дитинства, яке минуло тут-таки, у Шельпахівці, у мене була велика мрія про майбутню спеціальність, - пригадує Михайло Шелегон. - Для мене вершиною моїх мрій було стати садівником і посадити сад. Та не так судилося бути в дорослому житті, як мріялося в дитинстві. Закінчив школу, технікум, і на все життя пов'язала мене доля з будівництвом. А сад залишався в мріях. Здійснилася ж ця заповітна мрія Михайла Володимировича, вже коли розміняв півстоліття життя, коли став шанованою в Черкасах людиною, коли вже мав звання «Заслужений будівельник України». І зазеленів біля фермерського господарства «Голден» у Шельпахівці яблуневий сад, який цієї осені вже порадував Михайла Володимировича першим урожаєм чудових яблук кількох відомих і популярних європейських сортів.

Церква - то мій внесок у відродження духовності рідного села
Церкву в рідному селі Михайло Шелегон пам'ятає добре, бо хоча з 1929 року в ній і припинилися богослужіння, однак доволі міцна культова будівля достояла до 1985 року, виконуючи функції то школи, то складу. Стояла б, може, вона й понині, та на останній хвилі тотального нищення церков храм Архістратига Михаїла остаточно зруйнували, почали навіть кам'яний фундамент розбирати по камінчику. А три роки тому односельчани звернулися до сво¬го відомого земляка з проханням допомогти побудувати церкву в селі. Михайло Шелегон відгукнувся на прохання шельпахівців, і на колишньому церковному дворищі невдовзі закипіла робота. Будівельники віднайшли в бур'янах залишки старого фундаменту колишньої церкви, зміцнили його, і за два роки на місці пустиря виросла, хоча й невелика, але красуня-церковка, золотисті бані якої видно з усіх куточків села. Упорядкувалося й подвір'я храму, де з'явилися газони, вимощені плиткою доріжки, красиві ліхтарі, виготовлені з кованого металу лавки для відпочинку стомлених парафіян. Як свідок минувшини будівельники зберегли біля нового храму лише старезну грушу, яка вистояла століття на варті біля старої церкви та продовжує своє мовчазне вартування й нині.
- Будівництво церкви я вважаю своїм вкладом у відродження духовності рідного села, - говорить Михайло Шелегон. - Діятиме храм - поступово навертатимуться до віри й люди. Зараз у церкві художники завершують художній розпис іконостасу. Узимку в храмі буде затишно й тепло, бо діятиме надійна система обігріву. Для потреб парафіян поруч із храмом зведено і трапезну, щоправда, в ній поки що мешкає родина священика, для якої підшукується житло. Через місяць, удень храмового свята Архістратига Михаїла, відбудеться урочисте відкриття церкви.
Інвестиції, перспективи і стратегія розвитку
Напровесні цього року, коли генеральний директор корпорації «Житлобуд» Михайло Шелегон в черговий раз займався клопотами на будівництві церкви, до нього звернулася група односельчан із незвичайним проханням:
- Валиться наше господарство, Михайле Володимировичу, жаль нам дивитися, якчим далі, тим усе гірше йдуть у нашому кооперативі справи. Візьміть наш СВК під своє керівництво.
Були збори, було й таємне голосування. Ним переважна більшість шельпахівців і обрала Михайла Шелегона виконавчим директором СВК «Шельпахівське». Ось так тоді й став він керівником сільгосппідприємства.
- Безпосередньо роботою трудового колективу керує мій перший заступник Микола Михайлович Миронюк та керівники й спеціалісти виробничих підрозділів, - говорить Михайло Шелегон. -У коло моїх обов'язків входить три питання: інвестиції, перспективи та стратегія розвитку господарства. У розвиток СВК за цей рік вкладено 7 мільйонів гривень - досить солідну суму. Широким фронтом розгорнулася реконструкція тваринницьких приміщень, бо ми маємо нарощувати поголів'я, збільшувати виробництво молока, яловичини та свинини. Серед стратегічних першочергових питань СВК й соціальна структура села. Цього року капітально відремонтували сільський ФАП, замінили відсотків 50 мережі водогону. На черзі - ремонт сільського Будинку культури, який через брак коштів дійшов до плачевного стану.

Сучасні технології, сучасна техніка
Якихось вісім місяців господарювання - зовсім невеликий проміжок часу. Михайло Володимирович почав запроваджувати в господарстві сучасні технології виробництва, а це, у свою чергу, продиктувало необхідність мати сучасну техніку. СВК «Шельпахівське» придбало два зернозбиральні комбайни «Полісся», іноземний трактор марки «Фендт», дискову борону вітчизняного виробництва «Солоха».
- Завдяки запровадженню безвідвального обробітку ґрунту під озимину ми змогли швидко впоратися і з цією роботою та з осінньою сівбою, - розповідає перший заступник виконавчого директора СВК Микола Миронюк. - Уклалися в близькі до оптимального строки, насіння покладено в ґрунт на всіх 550 гектарах озимого клину. Потужні комбайни дозволили й соняшник зібрати вже на 80 відсотках. Зараз вивозиться гній на поля, щоб зяблеву оранку провести із внесенням органіки. Нині першочерговою роботою на осінньому полі стає збирання кукурудзи, якої у нас солідна плантація і яка за попередніми оцінками дасть по 50 центнерів зерна з гектара.
Позиція Михайла Володимировича дає відчутну віддачу для всіх. В першу чергу, для жителів рідного села, які побачили реальну перспективу відродження села і сільськогосподарського підприємства, яке забезпечує робочими місцями багатьох селян. По-друге, його участь у духовному відродженні села, нерозходження обіцяного селянам і справ, які він робить – все це піднімає його авторитет, як керівника і як члена Народної Партії.

Переглядів: 732 | Додав: narodna
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]