Понеділок, 28.07.2025, 10:07 | Вітаю Вас Гость | Реєстрація | Вхід
Головна » 2008 » Листопад » 25 » В. Литвин: «На хвилі світової кризи українські політики пустили свою хвилю невизначеності, безвідповідальності та протистояння»
В. Литвин: «На хвилі світової кризи українські політики пустили свою хвилю невизначеності, безвідповідальності та протистояння»
12:27
Повна версія інтерв’ю Голови Народної Партії Володимира Литвина телеканалу Інтер для програми «Подробиці тижня»

Ви завжди виступали проти проведення дострокових парламентських виборів. Хоча дехто вважає, що тільки таким чином можна вийти з нинішньої кризи. А яким бачите цей вихід ви?

Сьогодні цілком очевидно, що дострокові вибори – це абсолютно неприйнятний варіант для України. Сьогодні треба робити все, щоб народ повірив владі, щоб люди були впевнені, що їхні кошти в банках не пропадуть, що буде робота, що в нас не буде такої великої хвилі злочинності, тому що невизначеність та безлад у владі. Сьогодні спрацювала звична українська практика. На хвилі світової кризи українські політики пустили свою хвилю невизначеності, безвідповідальності та протистояння. А все зводиться до того, що йде боротьба за президентську посаду. Тому й складаються комбінації, здатні невілювати шанси того чи іншого політика у боротьбі за цю посаду.
Зараз треба припинити всякі розмови про вибори, треба зробити все, щоб була сформована коаліція. Треба виходити з того , що коаліцію реально можуть створити тільки БЮТ, Регіони або БЮТ, Регіони і ще хтось. Ця коаліція повинна визнавати, що саме вона несе всю відповідальність за те, що відбувається зараз в Україні, і за те, що буде відбуватися. Я переконаний в тому, що розуміння цього повинно бути притаманне не тільки лідерам фракцій, а і всьому українському суспільству, яке має вимагати від цих лідерів адекватних та професійних дій.

Лідер БЮТ казала, що вона ніколи не буде вести переговорів з Регіонами. Те ж саме казав лідер Регіонів про можливість коаліції з БЮТ. Чи не здається вам, що прийшов час переступити через всі ці політичні амбіції?

Всі заяви про те, що хтось не хоче спілкуватися з якоюсь фракцією, можуть означати небажання розмовляти з якоюсь частиною українського народу. Тому всі ці заяви треба залишити в минулому, бо сьогодні всі ми несемо відповідальність за те, що відбувається в Україні. Тому, я повторюю, що всі ці заяви треба відкинути і відбути необхідну формальність, прийняти вже, нарешті, той цілком очевидний пакет антикризових заходів, який є універсальним для всіх країн, бо економіка розвивається за загальними тенденціями. І наша економіка відрізняється тільки тим, що від командної державної економіки вона вже відійшла, а до ринкової, що працює на цівілізованих засадах, ще не прийшла.
Треба зробити все, щоб ніхто не намагався сьогодні забрати те останнє, що залишилось в країні. Наприклад: унаслідок фінансової кризи, нібито, щоб врятувати кошти людей, на фінансування банків було виділено близько сорока мільярдів гривень. Ходять різні чутки, начебто десять відсотків цих грошей, як відкати, розійшлися по чиїхось кишенях, але це чутки. Я хочу спитати, - де всі ці гроші? І що банки роблять з цими коштами? Мені здається, що відповідати на це питання повинні люди з Кабінету Міністрів та Нагладової ради Нацбанку, яка формується з людей, запропонованих різними гілками влади. Наголошую ще раз – потрібно припинити всі балачки про вибори, бо при такій ситуації в Україні ми можемо очікувати на масові звільнення людей і може статися так, що навіть державні інституції будуть заблоковані внаслідок втрати кадрів. При такому непердбачуваному розвитку подій немає гарантії, що ці вибори взагалі відбудуться. Тому треба облишити ці питання до 2010 року, до президентських виборів, які мають бути чесно і прозоро проведені.

Створення коаліції означає переформування уряду, а переформування уряду – це новий прем’єр. Як показує політична практика, новий прем’єр – це завжди (протистояння) президенту.

На посаду прем’єра зараз є дві кандидатури: діючий прем’єр, який може закріпитися на цій посаді або втратити її. Та Партія регіонів у особі її лідера Віктора Януковича. Тому і блокуються сьогодні у Верховній Раді вибори голови і створення коаліції, що посада прем’єра найкраще місце для старту у президентських перегонах. Але хоча це й вдале місце для старту президентської кампанії, якщо говорити про нагальну необхідність жорстких і непопулярних заходів з подолання кризи, то людина, що обійматиме посаду прем’єра, буде горіти на цьому місці в надії на подяку років через п’ять-десять. Сьогодні і завтра такому прем’єру аплодувати не будуть.

Таким чином, можна сказати, що той, хто зараз буде прем’єром, вже у програші на президентських виборах, тому що прийде на хвилі економічної кризи і буде змушений вдатися до жорстких непопулярних заходів.

Таке розуміння могло б мати місце, якби не сьогоднішня ситуація, коли з одного боку є прагнення утримати посаду, з другого – є прагнення отримати посаду. І навіть ніяких розмов нема про те, що прийдеться приймати складні непопулярні рішення. Себто є прагнення жити за принципом: „Ще ніколи так не було, щоб ніяк не було, якось воно буде”. Тут діє принцип, як кажуть у народі: „І сам не гам, і другому не дам”. З цим треба також кінчати, потрібен тиск суспільства. Потрібен тиск і тих людей, яких ми називаємо командирами виробництва, і тих, кого вважаємо інтелектуальною елітою держави. Вони повинні суворо тиснути на владу, щоб вона почала вже працювати так, як потрібно. Тим більше, що тим, хто сьогодні при владі , і тим, хто в опозиції, треба спокутувати гріхи, тому що і опозиція вчора була при владі. А нинішня криза має витоки не від сьогодні, а набагато раніше.

На скільки, на ваш погляд, ймовірне створення, так званої, широкої коаліції?

Якщо виходити з інтересів країни, це був би найкращий вихід. Але, з політичних міркувань двох найбільших фракцій, широка коаліція не прийнятний варіант. Для них це буде братська могила, бо відбудеться нівелювання їхніх високих рейтингів. А з точки зору країни, це було б подолання того розколу, який було закладено ще 2004 року. Це той самий розкол між сходом і заходом України, між помаранчевими і біло-блакитними. Треба зробити зусилля, можливо, втратити деякі політичні амбіції, але зробити цей крок, зробити добру справу для країни на перспективу. Інакше, я переконаний, ми будемо говорити про Україну у минулому часі.

Ви сьогодні маєте найбільшу підтримку як кандидат на посаду голови ВР. Ви хотіли б себе бачити головою при якій коаліції?

Питання надзвичайно складне, бо зачіпає мою особисту персону. Я хотів би бачити коаліцію, яка об’єднає український народ, попри ті політичні розбіжності, які зараз переносяться на міжнаціональні відносини в країні, та навіть на відносини між релігійними конфесіями. Це була б надзвичайно важка робота для голови ВР. А для того, щоб така коаліція відбулася, треба вже сьогоді відставити всі питання, що роз’єднують народ, всі ті питання, на яких зараз спекулюють ті чи інші політики. Ми повинні припинити розмови про великий бізнес, ми повинні говорити тільки про людину, про її соціальний захист, про реалізацію її можливостей на виробництві, яке забезпечує зростання добробуту країни.

З якими політичними силами ви зараз ведете переговори про створення парламентської більшості?

Ніяких переговорів щодо створення більшості ми не ведемо, ми беремо участь у консультаціях практично з усіма політичними силами, які працюють у парламенті, мабуть, тому, що ми єдина фракція у парламенті, на яку немає алергії у жодної з парламентських фракцій. Я впевнений, що таку толерантність повинні продемонструвати всі, хто несе відповідальність за те, що відбувається в країні і буде відбуватися у майбутньому.

Чи може так статися, що ваша фракція залишиться поза коаліцією?

Навіть якщо так станеться, я не бачу в цьому трагедії. Ми будемо, як і раніше, підтримувати і проводити ті рішення, які йдуть на користь Україні. Але проти тих рішень, що будуть погіршувати соціальний стан людей. Я переконаний, що не важливо місце, а важлива дія. І не важливо, які угоди підписувати, бо у нас сьогодні жодна з угод не виконується. Важлива позиція і дія. Ми поки що витримуємо свою принципову лінію, переконаний, що так буде і далі.

Якщо вас підтримають і за вас проголосують як за голову ВР, якими будуть ваші перші дії?

Найперше – це діалог з кожним депутатом. ВР повинна повернути собі статус представника народу. Ще одним із моїх завдань буде знаходження порозуміння з виконавчою владою, налагодження відносин з Президентом України, з органами влади на місцях, прийняття рішень, які б розкували ініціативу влади на місцях, це, насамперед, прийняття тих рішень, після яких кожна людина зрозуміє, що її почуто, що вона є ключовим елементом у функціюванні складного механізму «влада – держава – народ».

Чи знаєте ви напевно, хто може вас підтримати у ВР, крім вашого блоку?

Для мене не дуже важливо, хто підтримає нас. Набагато важливіше, що ми готові підтримати будь-яку силу у парламенті, яка здатна буде до конструктивних дій, силу, що продемонструє народу готовність до вирішення його проблем. Щоб народ зрозумів, що попри всі складнощі влада з ним відверто говорить, влада про нього думає і, головне, що влада діє. Ми підставимо плече тим, хто буде уособлювати таку владу. До кожного з представників влади треба звернутися, щоб він зрозумів свою відповідальність, своє призначення у цей складний час.

Переглядів: 579 | Додав: narodna
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]