ЧЕРКАСЬКА РЕГІОНАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ
Трагедія, яку не можна забути… | 16:48 |
В Україні немає такої родини, яку тим чи іншим чином не зачепило б чорне крило Голодомору. Мільйони людей пішли з життя в страшних муках. Це було на нашій землі, в нашій державі не так давно. Внаслідок Голодомору 1932-1933 років Україна понесла втрати - понад 10 мільйонів людей. Не оминуло це лихо і сіл Балаклея та Теклине Смілянського району. Голодомор... Його не можна забути. Мученицька смерть від голоду мільйонів чоловіків, жінок, дітей, онуків на найбільш родючій землі нашої планети. З спогадів наших односельчан: - Харчейко Віра Іванівна: - багацько людей вимерло, майже в кожній хаті. По вулиці Шевченка жила сім'я, вони з'їли своїх дітей, потім ще людей заманювали вбивали і їли. - Молчанюк Віра Яківна: - голодувати почали весною, поки листя розпустилося на деревах, шукали на полі картоплю мерзлу, гнилого буряка, левурду в лісі збирали, жолуді, лободу, калачики їли. Не стало ні собак ні котів. Люди мерли, як мухи. Всі слабі були, поховати і то силоньки не було. - Ткаченко Антоніна Аврамівна: - в одній з хат люди жили, казали, що вони людоїди. Я як зараз помятаю, хоч і мала була, йду стежкою через просо і бачу - дитяча ручка лежить... Роки пройшли, але цей жах бачу як зараз ! - Надьон Віра Сергіївна: - з голоду пухнуть почали. Дожили до жита, налущили, мій брат Петя з'їв забагато, живіт у нього так болів, що й помер ! - Троценко Ганна Петрівна, село Теклине : - вимерло пів-села. Страшний час був, ой страшний!. Ми не маємо права забути біль і смуток рідних могил, аби перестав пропікати серця, аби упокоївся прах замордованих земляків наших, ми повинні пам'ятати їх всіх. Ми сьогодні відкрили пам’ятний знак жертвам голодомору І нехай цей пам'ятний знак буде вічним нагадуванням нам, живим, дітям і онукам нашим про ті страшні, важкі, голодні роки, щоб, не дай боже, історія не повернулась. | |
Переглядів: 523 | Додав: narodna |
Всього коментарів: 0 | |