ЧЕРКАСЬКА РЕГІОНАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ

Так я хочу сказати, що нам треба, мабуть, задуматися, що ми встигли зробити і що ми встигнемо ще зробити за цієї ситуації, яка погіршується.

Я повинен, шановні колеги, ще раз наголосити позицію нашої фракції. Вона полягає в тому, що треба зробити все, щоб проблеми Верховної Ради, а відтак проблеми українського народу, вирішувалися в стінах парламенту. Ми на цьому стояли, стоїмо і будемо стояти. Розуміємо, що це не подобається дуже багатьом. Ми стояли і стоїмо на тому, що в нас має бути пам’ять. Ми не повинні забувати про те, що в стінах парламенту був сфальсифікований закон, за яким кожна людина недоотримає 200 гривень. А тепер чути стогони про те, що, мовляв, Верховна Рада неправильно і не чинно діяла, приймаючи відповідні рішення. Правильно вона діяла. Ми просто, шановні колеги, не маємо відповідальності визнати, що не можна фальшувати закони. І давайте це запам’ятаємо й зробимо відповідні висновки. Я мушу сказати, що це питання не повинно бути забутим.

Я переконаний: скільки б ми не говорили тут про ті проблеми, що існують в Україні, якщо не буде консолідованості й відповідальності уряду, Верховної Ради і розуміння необхідності спільної діяльності з боку Президента, жодної перспективи Україна не матиме.

Яке становище сьогодні? Наш Президент весь у минулому. Уряд весь у війні. Україна в тотальній кризі. І все те, що сьогодні відбувається, на превеликий жаль, є бажанням спільними зусиллями віднести Україну всім разом на кладовище. А повертаючись з кладовища, хтось думає, що він щось прихопить, не знаючи й не розуміючи, що звідти нічого не можна брати. І ви знаєте, як зараз дивляться на ті процеси, які відбуваються в Україні, – побільше взяти, діючи за принципом, що війна все спише. Тому наша пропозиція полягає в тому, щоб не показувати купу законів, які є, а запросити Прем’єр-міністра, Президента України і послухати тут, в якому ж стані перебуває Україна. А в нас радіють, що Україна на межі загибелі. І думають так: от коли Україна розвалиться остаточно, ми тоді візьмемо владу у свої руки. Та не буде вже чого брати. Уже немає чого брати. Ну залишилися Одеський припортовий, „Укртелеком”, „Турбоатом” та „Зоря” в Миколаєві, і більше вже немає чого брати. Тому ми пропонуємо припинити оці переговори. Вони повинні вестися винятково у Верховній Раді України. Прийняти рішення, запропонувати Президенту України, попросити, запросити, як завгодно. Головне, щоб був результат. Виступити із посланням до українського народу і гранично відверто й чесно сказати людям, що відбувається і що їх чекає. Прем'єр-міністру запропонувати виступити і надати пакет антикризових заходів. Під цей пакет запропонувати відповідні переформатування у складі уряду, щоб не було розмов, що хтось комусь якісь посади віддає, щоб це звучало з вуст Прем'єр-міністра України. Після того прийняти всі необхідні рішення. Ну ми ж маємо знати, шановні колеги, 30 мільярдів виділено банкам на рефінансування. Яким банкам, під які проекти? Щоб знову вкрасти? І знову під гаслами захисту українського народу?

Ми мусимо говорити, мабуть, про речі важливі, стратегічні для всього українського народу. Я переконаний, що в Україні сьогодні має звучати правда, щоб люди знали, до чого їм готуватися, щоб вони знали, скільки коштуватиме долар, скільки за це потрібно буде викласти гривень. Ми повинні прийняти тут консолідовані рішення і взяти спільну відповідальність. Наша фракція закликала й закликає, давайте таким чином діяти. Ми давно вже ці пропозиції висловлювали. На превеликий жаль, до них повертаються через спину, але повертаються, як-то проведення круглого столу і діалогу, визначення того, що потрібно робити.

Ми пропонували і пропонуємо: давайте відкладемо те, що нас розмежовує, давайте забудемо на певний час ті позиції, які розводять нас на діаметрально протилежні сторони. Давайте говорити про те, що Україна в небезпеці. Давайте будемо говорити - кожний присутній тут - що нам болить Україна.

І я звертаюся до депутатів і прошу вас, шановні колеги, давайте, врешті-решт, проявимо колективну волю, хоча б виходячи з інстинкту самозбереження, давайте будемо пам’ятати про те, що 23 число… Чому не хочуть, щоб Верховна Рада працювала? Чекають 23 листопада, щоб були будь-які підстави у будь-який момент повісити великий замок на Верховній Раді України. Це факт, про який потрібно говорити.

І наостанок. Ми пропонували ще на попередній Погоджувальній раді, і сьогодні я вдячний, що Іван Кириленко підтримав тезу, що треба, щоб Верховна Рада працювала, давайте будемо розглядати ці закони, будемо голосувати. Я думаю, що ми будемо розумні, і Верховна Рада сформує свою президію, після того ці закони будуть підписані.

Така наша позиція.