Від автора: готуючи дану публікацію, я мав на меті лише одне: щоб в умовах міжвиборчого затишшя і напередодні з’їзду молодіжної організації «Молодь за Литвина» розпочати широку дискусію з питання ролі молоді і подальшого розвитку молодіжної політики у нашій партії. Маю надію, що до обговорення даної теми долучаться, не тільки молоді активісти, а й партійній лідери, щоб в результаті вийти на фінішну пряму не з черговим набором запитань і проблем, а з реальною схемою їх вирішення. Недавній, Х з’їзду Народної Партії, вкотре довів, що питання роботи партії у молодіжному середовищі є, з однієї сторони, актуальним, а з іншої – проблемним.
З біллю можу констатувати, що на сьогодні в партії відсутня дієва молодіжна політика. В більшості осередках вона є не системною і хаотичною, а в деяких – взагалі відсутня. Шукати хто винен в цій ситуації, вважаю справою не вдячною, а тому поділюся деякими міркуваннями, щодо можливих механізмів зміни, або покращення наявної ситуації.
Про молодь у партії
Народна Партія інтенсивно розвивається і набирає обертів. Ми стаємо все більше популярними в українському суспільстві. Ми з піднятою головою вийшли з поразки 2006-го, і перемогли у 2007-му. На черзі, можливі, позачергові парламентські вибори і вибори Президента країни.
В таких умовах ми максимально маємо мобілізувати виборця на свою підтримку. Молодь у цьому сегменті складає бл. 25%.
Саме молодь може стати тим локомотивом, який зможе привести нашу партію до рішучої перемоги. Не хочу бути максималістом. Розумію, що лише від 4 до 8 % української молоді цікавляться громадсько-політичною ситуацією в країні. Це саме ті особи, які займають активну громадську і політичну позицію, ходять на вибори. Тут немає нічого дивного, так як це нормальний стан кожного суспільства. Є періоди зростання громадсько-політичної активності, є періоди її спаду. Більшість же молодих людей «пофігіські» відносять, як до політики так і до політиків, будучи в них розчарованими. Але тим не менш з 4-8% молодих українців якась частка є членами нашої партії, або її прихильниками.
Якими ж мотивами керуються молоді люди стаючи членами політичних партій, в тому числі і нашої? Ось деякі із них:
А. вони симпатизують партії і її лідеру;
Б. завдяки участі у партії вони хочуть побудувати свою політичну кар’єру;
В. їх попрохали знайомі;
Г. вони хочуть тусуватися з однолітками, а за одне чогось навчитися;
Ґ. належність до партії дає можливість вирішити особисті питання (робота, навчання, бізнес);
Д. молоді люди хочуть підзаробити під час партійних заходів.
Цей перелік не є остаточним, так як кожен із власного досвіду може його доповнити. Я ж запропонував найбільш поширені варіанти.
Не бачу необхідності коментувати кожну з цих позицій. Зупинюсь на одній, на мою думку, найважливішій – це прагнення молодих людей завдяки партії побудувати свою політичну кар’єру.
Хочу наперед звернути увагу на те, що під політичною кар’єрою розуміються управлінські посади у структурах державної влади та місцевого самоврядування, депутатські мандати в органах представницької влади усіх рівнів.
Так ось, саме на цю частину молодих людей має орієнтуватися наша партія у прагненні до перемоги і демократичного заволодіння владою в країні, бо все ж таки це головна функція будь-якої партії.
Саме молоді, активні, усвідомленні у своїх бажаннях люди можуть забезпечити підтримку партії, як серед дорослих так і однолітків. Лише такі люди можуть роз’яснити громадянам курс партії, її прагнення і дії. Їх без остраху можна випускати до публіки, так як вони з упевненістю знають, чого вони прагнуть і розуміють, що досягти цього вони зможуть лише через перемогу політичної сили, яку вони представляють.
Зрозуміло, що таких людей не наймають у центрі зайнятості, а тим паче вони не народжуються такими. Їх потрібно виховувати, як виховували радянські комуністи з комсомольців майбутніх лідерів країни. До речі, сьогодні саме ці комсомольці управляють нашою державною.
Наша партія має врешті-решт зайнятися селекцією кадрів. Бо постає одне важливе питання: у разі нашої нищівної перемоги над опонентами (а я переконаний, що це нам під силу), хто буде представляти партію і реалізовувати її політику у тих же органах державного управління чи органах місцевого самоврядування?
Переконаний, що навіть серед старших товаришів-однопартійців, не знайдеться достатньої кількості професійних осіб, які б змогли зайняти ту чи іншу посаду, а особливо у специфічних сферах управління. Так як, по-перше – не усім це потрібно, а по-друге не кожен на це здатен. Як варіант, можна запрошувати варягів, які до цього поміняли не одну партію і їх головна цінність не наші політичні ідеали, а теплі шкіряні крісла і просторі кабінети. У 2005- на початку 2006 року ми вже спостерігали картину, коли до партії звідусіль валили чиновники, директори і начальники, збільшуючи власну колекцію партійних квитків. Де вони сьогодні. Скільки з них пам’ятають про приналежність до нашої партії?
Я не кажу за те, що б старші товариші посунулися місцем молодим на партійних посадах. Ні у якому випадку. Тоді не буде жодного результату, бо ця посада буде отримана не за рахунок власних ділових чи професійних якостей, а буде дарована як манна небесна. Я виступаю за те, щоб у партії існувала внутрішньопартійна конкуренція і кожен мав можливість узяти у ній участь. Я за те, що б старші товариші звернули свій погляд на перспективних молодих людей, допомагали їм порадами, навчили як працювати з людьми, як з ними спілкуватися, змушували до самовдосконалення і саморефлексії.
Я за те, щоб у нашій партії виробилась системна робота з молодими кадрами. Необхідно виробити системний алгоритм роботи з молодим активом, який виражався б у проведенні внутріпартійних навчань, шкіл, семінарів, тренінгів, стажувань тощо. Зрозуміло, що цим має займатися не Апарат партії, а молодіжна організація – політичний партнер Народної Партії.
Про молодіжну організацію
Якою має бути молодіжна організація Народної Партії? Це питання дискусійне, але особисто я є прихильником того, щоб це не був якийсь підрозділ Апарату партії, чи внутрішньопартійний осередок, а тим паче - клуб за інтересами. Це має бути окрема молодіжна організація з усіма атрибутами цивільно-правових відносин. Я розумію, що приклад «Молоді за Литвина» вже довів «ефективність» такого утворення. Але не помиляється той, хто нічого не робить.
Дійсно, дії деяких «лідерів від молоді» звели нанівець ідеали, які проголошувались на установчому і першому (поки що, останньому) з’їзді цієї організації у 2005 році. Сьогодні «молодіжка» по своїй суті не тільки не життєздатна, я й небезпечна для партії. Її переповнюють люди, які посилаючись на «думку» молодіжної організації вирішують свої особисті питання, чи будучи повними невдахами намагаються зберегти свою значимість. У той же час, на противагу їм у деяких регіонах утворюються окремі молодіжні організації, які дійсно виражають інтереси партії у молодіжному середовищі.
Необхідні кардинальні зміни наявної ситуації. Настав час оновити молодіжну організацію. Залучити до її лав нову генерацію молодіжних лідерів, які б не займалися протистоянням «молодь проти старших», а була партнером у спільній політичній боротьбі.
Маю з цього приводу ряд думок:
1. Необхідно негайно провести форум молодіжних лідерів партії. Обрати тимчасовий керівний орган у складі 7-9 осіб.
2. Через проведення активної мобілізаційної кампанії у регіонах, організувати навколо партійних осередків амбітну молодь, яка буде готова наповнити не тільки теоретичним, а і практичним змістом діяльність оновленої молодіжної організації. Гадаю, що в теперішніх умовах партія зможе запропонувати своїм молодим активістам умови для ефективної діяльності.
3. Систематизувати діяльність молодіжних осередків на усіх рівнях, тим самим забезпечивши широку комунікацію і злагодженість у діяльності всеукраїнської молодіжної організації. Після цього, провести з’їзд «Молоді за Литвина», перейменувати її, внести зміни до установчих документів і обрати дієвий керівний орган. У свою чергу, керівний орган має обрати лідера всеукраїнської молодіжної організації Народної Партії (зі свого складу, чи запропонувавши одного з місцевих лідерів).
І це тільки для початку. Переконаний, за оперативної і злагодженої роботи молодіжних лідерів і керівництва партії, ми зможемо швидко оновити молодіжну організацію і направити її зусилля для досягнення спільної мети.
Про молодіжну ідеологію
На моє переконання, молодіжна організація, не має бути тим Колобком, якого зліпили з того, що було і він сам собі покотився. Наша молодіжна організація, як серйозна будівля має мати чітку конструкцію, не тільки організаційну, а й ідеологічну.
Так, молодіжна організація Народної Партії має йти у ключі з програмними позиціями партії. Але, щоб мати суспільний ефект необхідно бути не тільки «сліпим» виконавцем рішень партії, а й активним учасником їх вироблення і впровадження.
Якщо наші опоненти винесли на порядок денний питання боротьби з корупцією у вищій школі через впровадження незалежного зовнішнього оцінювання, то чому ми не говоримо про те, що буде з молодими людьми, які незабаром закінчать, чи вже закінчили вищий навчальний заклад. Куди підуть працювати майбутні висококваліфіковані спеціалісти, які не дали хабар при ступі у вуз: у сферу народного господарства, де вони або не затребувані, або будуть отримувати копійки, чи на ринок продавати кросівки і білизну? А чи відповідає сьогодні якість освітніх послуг, які надають більшість українських вишів новим виробничим викликам?
Принцип половинчастості у реалізації державної політики в галузі освіти і молодіжної політики у нас залишається і нажаль процвітає. І це тільки один приклад того, на що молодіжна організація може зорієнтувати увагу не тільки народних депутатів фракції Блоку Литвина у парламенті, а й депутатів-народників у місцевих рада.
Ми маємо не бути у тіні позицій наших опонентів, а самі формувати порядок денний і змушувати до дискусії з тих чи інших питань, які цікавлять, як молодь так і кожного громадянина, який вболіває за майбутнє покоління.
В контексті програми Народної Партії від 9 листопада 2007 року, вбачаю, що стовпами нашої молодіжної ідеології мають бути наступні питання:
1. доступна і якісна освіта для молоді;
2. працевлаштування молоді з достойною оплатою праці;
3. доступне, цікаве і різнопланове дозвілля та якісні умови для творчої самореалізації;
4. доступне соціальне житло;
5. ефективна реалізація державної і регіональної молодіжної політики в Україні.
З акцентувавши увагу на їх обговоренні і вирішенні, не тільки на загальнодержавному, а й місцевому рівні, ми матимемо значну перевагу у процесі боротьби за симпатії виборців. Це саме ті питання, які близькі і актуальні не тільки мені, а і кожній молодій людині, будь-то вона член нашої команди чи її опонент.
Михайло Гончар,
член Політрами Народної Партії,
член виконкому Херсонської ОО Народної Партії,
голова Каховської міської ПО Народної Партії.
