ЧЕРКАСЬКА РЕГІОНАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ
Головна » 2008 Жовтень 17 » ВОЛОДИМИР ЛИТВИН: «В УКРАЇНІ ІСНУЄ ПРИХОВАНИЙ ГОЛОД»
ВОЛОДИМИР ЛИТВИН: «В УКРАЇНІ ІСНУЄ ПРИХОВАНИЙ ГОЛОД» | 13:11 |
| Уряд Тимошенко збагатив народний лексикон новим словом - дефляція, що означає зменшення цін. Але, подивившись по телевізору звернення прем'єра, люди приходять до магазину чи на базар і бачать, що ціни й далі ростуть. За останній рік вони підскочили на 30-50%. А за всі роки "гетьманства"-президентства Ющенка й "отаманства"-прем'єрства Тимошенко і Януковича ціни на більшість продуктів виросли у 2-2,5 разу. Політики, що захопилися своїми чварами, цього навіть не помічають. Звичайно, з вікон "Мерседесів" не видно, як ростуть ціни на хліб. Адже при зарплаті з чотирма нулями не важливо, скільки коштує молоко. Поки не почалася виборча кампанія, політики про ціни не думають і у регіони - ні ногою. Окрім, хіба що Володимира Литвина. Схоже, серед усіх голів фракцій лише його цікавить не поділ портфелів, а реальна ситуація в країні. Лідер Блоку Литвина намагається з трибуни Верховної Ради докричатися до депутатів про те, що насправді турбує людей: "Сцени ревнощів, які відбуваються у парламенті, свідчать, що всі стурбовані тим, хто і де буде сидіти і над ким стояти, а не роботою". І з трибуни парламенту, звертаючись до колег-депутатів, і зі сходів сільських клубів у 21-ій області, які Литвин об'їздив за останній час, він говорить про те, що насправді хвилює людей. А усіх нас хвилюють ціни, які ростуть усупереч обіцянкам уряду. Ціни на хліб збільшуються, незважаючи на чудовий урожай. Ціни на молочні продукти лізуть угору всупереч зниженню розцінок на закупівлю молока у селян. Ціни на м'ясо підстрибують, незважаючи на ті копійки, за які скуповують худобу у "живій вазі". Політики списують таке зростання на "світові тенденції", і лише Литвин говорить правду: про тотальну корупцію, про неприховане злодійство та нахабну брехню влади. Він іронізує з тих, хто намагається представити зростання цін на хліб результатом "непереборних обставин". І розповідає, якою є ситуація насправді. "В одному з райцентрів я пішов на хлібозавод, де повинні пекти соціальний хліб. Дешеве зерно виділили, але його передали комерційній структурі. А вона замість зерна повинна була передати борошно. Борошно хлібозаводу обіцяли, але везти його треба було за сотні кілометрів. Відповідно, ціна на хліб через невиправдано далеку доставку борошна знову підскочила, - згадує Володимир Литвин свої спостереження під час поїздок країною. - Друга проблема - купа посередників. Посередники,просто взявши хліб із заводу і доставивши його у райцентр чи село, накручують надбавки. До речі, чим далі від столиці та обласних центрів, тим ситуація гірша. Прибутки у людей усе нижчі, а хліб усе дорожчий. Посередники - взагалі бич нашої економіки: нічого не виробляють, лише передають продукти з рук у руки. І по дорозі до рук липне. А до простого покупця все доходить із непомірними націнками". "А найбільша біда українського села - зернотрейдери. Вони прямо з-під комбайна забирають зерно за безцінь, остаточно розорюючи село", - не втомлюється попереджувати Литвин. Не знаю, чи відчуємо ми себе колись європейцями, але ціни в Україні вже вищі, ніж у Європі. І це –є дине досягнення влади, яка хвалиться принципами європейської демократії. В українській столиці найдорожча картопля у Європі (на другому місці Лондон, на третьому - Москва). Ціни на молоко у нас вищі за німецькі на 20%. А свинина у нас узагалі найдорожча у світі. Не дивно, що люди змушені витрачати майже весь свій заробіток просто на їжу. До того ж часто мова йде про те, щоб просто набити шлунок хоч чимось. "В Україні існує прихований голод", - визнає Литвин і скаржиться на те, що "Україна з широко розкритою душею кинулася у СОТ". Тепер до нас звозять європейську їжу сумнівної якості. Україна захлинається від імпортних продуктів харчування: купуємо за кордоном 64% фруктів, ягід, винограду, 56,5% олії. У нас що, своє не росте?! Є таке поняття - рівень продовольчої безпеки. Якщо країна імпортує (ввозить) більше 30%, то вона потрапляє у продовольчу пастку. Ми вже у небезпечній залежності по фруктах, м'ясу та рибі (71%). А цього року нам загрожує ще й продовольча небезпека по м'ясу. З-за кордону нам везуть м'ясні відходи, а наші селяни змушені вирізати худобу. "Імпортне м'ясо помиють, підфарбують і продадуть нам утридорога. Низькоякісні, навіть небезпечні, зате продані за трохи нижчими цінами, іноземні продукти остаточно знищать національного виробника" - б'є тривогу голова Народної Партії. Литвин знає, що треба робити. У Народної Партії, яку він очолює, є реальний план реалізації села, а отже, зниження цін на продовольство. Коротко його можна викласти у п'яти пунктах. По-перше, взяти під суворий державний контроль найнеобхідніші продукти: хліб, масло, молоко, крупи. По-друге, очистити національну економіку від надлишку посередницьких структур, які "не сеют, не пашут, не строят", а наживаються на перепродажу. По-третє, "дати по руках" монополістам, особливо зернотрейдерам. По-четверте, давати державні дотації сільгоспідприємцям, а не "кишеньковим" структурам, що паразитують на селі. І, нарешті, п'яте: треба створити стимул для розвитку малого сільського господарства. Людям, що з власного господарства здають багато молока і м'яса, слід нараховувати трудовий стаж. Для того щоб реалізувати "план Литвина", потрібно небагато - нормальна влада. А ось із цим в Україні проблеми. Олена Слобдянюк | |
| Переглядів: 662 | Додав: narodna | |
| Всього коментарів: 0 | |