ЧЕРКАСЬКА РЕГІОНАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ

Роман ПОЛІЩУК: Сьогодні гість нашої студії Олег Зарубінський, народний депутат від фракції блоку Литвина. Пане Олеже, які події останніх днів ви вважаєте найбільш актуальними і важливими для нашого обговорення? Що вас вразило?

Олег ЗАРУБІНСЬКИЙ: По-перше, я готовий спілкуватися на ту тему, яку ви задасте, оскільки живу не в вакуумі, а є учасником більшості тих подій, про які ми будемо говорити. Все, що зараз відбувається і в економічній площині, і в соціальній, і в політичні все це розглядається більшістю громадян, більшістю політиків, політтехнологів, аналітиків через призму виборчої кампанії, що триває. Якщо ви мене запитаєте добре це чи ні, то я скажу, що очевидно ні, тому що коли все розглядається через виборчу призму, то очевидно втрачаються речі, які влада, держава має здійснювати незалежно від того, коли будуть вибори.

Роман ПОЛІЩУК: А якщо відбувається якась новина, які не стосується парламентського життя, не стосується вас, як депутата, якими джерелами ви користуєтеся для того, щоб скласти більш-менш об’єктивну картинку, наскільки ця подія висвітлена кособоко чи об’єктивно? Які першоджерела ви використовуєте?

Олег ЗАРУБІНСЬКИЙ: Гарне запитання. Якщо говорити чесно, то першоджерелом для мене часто-густо є не ЗМІ, хоча я поважно до них ставлюся, особливо до тих, які сповідують сучасну модель подачі інформації, коли є думка не лише одної політичної сили або політика, або громадського діяча, а подається і альтернативна інформація. Я для себе розглядаю це як формат ВВС, от британська інформаційна служба є для мене найбільш об’єктивною. Але я бачу, що і в Україні з’явився цілий ряд ЗМІ, які подають різні точки зору і їх журналісти не страждають оціночними судженнями.

Роман ПОЛІЩУК: А вам легко розібратися хто бреше, а хто каже правду?

Олег ЗАРУБІНСЬКИЙ: Більш-менш легко, тому що досвід дозволяє робити висновки, знаючи тих, хто це говорить, знаючи мотиви, чому це говориться, і наперед знаючи мотиви, для чого це говориться. Але я хочу сказати, що останнім часом для мене першоджерелом є як раз не ЗМІ, бо на ЗМІ як раз фільтрую і дивлюся оціночні моменти, а те, що говорять прості люди, тобто їхні аргументи, мотиви, розуміння тих чи інших мотивів.

Роман ПОЛІЩУК: Якщо ви вже погодилися говорити на будь-які теми, які я вам запропоную, тоді давайте почнемо з мотивів. Якщо ми знаємо мотиви будь-якої людини, то нам легше буде спрогнозувати, як вона буде себе вести, так?

Олег ЗАРУБІНСЬКИЙ: Стовідсотково.

Роман ПОЛІЩУК: Отже. Виборчий процес в нашій країні триває, але всі, хто стежив за попередніми нашими виборчими процесами, перебувають в стані розгубленості. Пане Олеже, хіба це вибори? Ні тобі скандалів, ні тобі сенсацій, одні якісь порожні слова. Власне крім історії із заступником генпрокурора Шинальського і згадати нічого. Говоримо про останній тиждень, можливо навіть два.

В принципі це не наша справа лазити по кишенях і з’ясовувати хто чесна людина, а хто корупціонер. Але ж невипадково про це заговорили напередодні виборів? Справа Шинальського це удар по кому?

Олег ЗАРУБІНСЬКИЙ: Це не удар, я думаю, що це цілковита правда. Невже хтось не знає, що в нас правоохоронні органи є часто джерелом отих негативних моментів, з якими вони за своєю місією, за своїм покликанням мають боротися? Хіба хтось не знає, що існують піраміди з постачання грошей з районної прокуратури до центру? Хіба хтось не знає, що такі листи поширювались і раніше з приводу того, щоб – вдумайтесь – виділити гроші на функціонування якоїсь громадської організації прокурорів. Ну що це таке?

Знаєте, я б нормально це сприйняв, якщо це товариство охорони тварин, яких я дуже люблю всіх без винятку, зверталося до комерсантів, підприємців з проханням допомогти цій громадській організації, щоб вона могла зробити притулки, щоб не було знущання над тваринами на очах дітей, до речі, то я б це нормально сприйняв. А якщо це робить орган, від якого залежить почати справу проти якогось підприємця, або не почати, знищити конкурента, або не знищити і таке інше, я просто це не сприймаю, я вважаю, що це корупційні діяння. Тому я не розглядаю це як удар по пану Шинальському, я вважаю, що це серйозна підстава для того, щоб розпочати кримінальну справу.

Роман ПОЛІЩУК: От ви кажете, що хто з нас не знає про існування якихось там фінансових пірамід від району до найвищих інстанцій. А от я не знаю, чесно вам скажу, я лише чую розмови, чую звинувачення, але я не бачу нікого, хто б відповідав на лаві суду…

Олег ЗАРУБІНСЬКИЙ: Так хто ж буде судити, шановний? Хто буде розпочинати справи?

Роман ПОЛІЩУК: Тому я не можу вам відповісти відверто на запитання, що я знаю…

Олег ЗАРУБІНСЬКИЙ: А я можу вам сказати, що я знаю. Я, як голова комітету з прав людини, одержую в день величезну кількість людських криків душі, скарг на правоохоронні органи, на їхню не правову діяльність, нехтування законом, знущання над простими людьми. І ви знаєте, до кого я в більшості випадків маю звертатися, бо я не слідчий?

Роман ПОЛІЩУК: До кого?

Олег ЗАРУБІНСЬКИЙ: До генпрокуратури, до генпрокурора.

Роман ПОЛІЩУК: І ви звертаєтесь?

Олег ЗАРУБІНСЬКИЙ: Я звертаюсь для того, щоб ліквідувати порушення на рівні району чи області, які чиняться по відношенню до громадян. А тепер після цих публікацій, які, до речі, не спростовані і не можуть бути спростовані, тому що це є правда, зараз, коли ця скриня Пандори розкрилася, я думаю, що люди з місць будуть ще більш повідомляти, як з них здирництвом вимагають, займаються здирництвом правоохоронці.

Тому коли я кажу про програмні положення мого кандидата в президенти Литвина, де мова йде про деполітизацію, департизацію і докомерціоналізацію правоохоронних структур, я розумію, що це на 110% правильно. Правоохоронні структури, прокуратура, МВС, я вже не кажу про СБУ і про армію, мають бути не тільки деполітизовані і департизовані, вони мають бути декомерціоналізовані, бо вони перетворюються в якісь комерційні піраміди.

Роман ПОЛІЩУК: Я хотів би продовжити розмову про вибори, про їх політичну, а не комерційну складову. Ми часто в цій студії згадуємо про закон про вибори президента, свого часу ухвалений ПР і БЮТ, а також про гіпотетичні зміни до цього закону. Днями це питання постало трошки під іншим кутом: мовляв, якщо немає бюджету на 2010 рік, то і фінансування виборів може зірватися разом із самими виборами. На вашу думку, чи не перебільшена ймовірність зриву виборів саме через проблеми фінансування ЦВК?

Олег ЗАРУБІНСЬКИЙ: Ні, не перебільшена, точніше перебільшена в тому плані, що вибори не будуть зірвані, вибори відбудуться, фінансування на 2009 рік вже передбачено в бюджеті на 2009 рік. Що стосується того залишку, який має фінансуватися в 2010 році, є цілий ряд можливостей або засобів для того, щоб забезпечити це фінансування. Я думаю, що це не те питання, яке має так жваво обговорюватися. Я думаю, що значно серйозніше питання те, що закон про вибори президента, який був прийнятий силами двох фракцій ПР і БЮТ спільно, разом і дуже дружно, до речі, містить в собі цілий ряд моментів, які є недемократичними.

Роман ПОЛІЩУК: Але цей закон був ухвалений досить давно, з того часу змінилося багато, і деякі розстановки на політичній сцені, а той чинний закон про вибори президента дає можливості для зловживань і для фальсифікацій. Це я озвучив позицію секретаріату президента, мовляв, дві найбільші сили, які його свого часу прийняли, зацікавлені в тому, щоб мати вплив на підрахунок голосів і в судах, якщо до цього дійде справа. Але з того часу пройшло вже багато часу і чи влаштовує цей закон ці дві політичні сили, які його протягли в парламенті?

Олег ЗАРУБІНСЬКИЙ: За формальною ознакою було подолано свого часу вето президента, і той закон, який вони проголосували, набув чинності. Але після того як конституційний суд визначив, що п’ять дуже важливих норм суперечать конституції, після того, як Венеціанська комісія дуже критично поставилась до цього закону двох політичних сил, бо це вони його протягнули, як ви кажете, зрозуміло, що з’явилась необхідність його коригувати. Тоді було три варіанти законопроектів для того, щоб внести зміни до цього вже чинного закону: один законопроект був президента і два депутатських. В першому читанні пройшов законопроект президента 227 голосами, але коли підійшов час другого читання, виявилось, що необхідної кількості голосів немає, і ПР фактично не дала за жодну поправку жодного голосу.

Тобто з формальних міркувань мені б легко було сказати, що загальмувала цей законопроект ПР, але з іншого боку я був свідком того (до речі, я за більшість поправок голосував, і моя фракція голосувала, але голосів все рівно не вистачило), як спокійно всі поставилися до того, що в другому читані цей закон не був проголосований, який би покращив систему вибору президента України, як спокійно після неприйняття цього закону всі себе поводили, і в мене є сумніви або підозри, що той закон, який залишився чинним, який містить цілий ряд недемократичних норм, влаштував дві найбільші фракції в парламенті.

Роман ПОЛІЩУК: Ющенко переконаний, що ні ПР, ні БЮТ не будуть вносити зміни до закону про вибори до того моменту, поки ці вибори не відбудуться. Марина Ставнійчук резонно зазначає: «Якби ніхто не хотів війни, а всі б хотіли чесних прозорих виборів, то найпершою основою для таких виборів створили б якісне законодавство». Невже можна повірити в те, що політики хочуть саме війни в цій ситуації? Навіщо доводити ситуацію до таких крайнощів і суперечок, якщо цивілізованими методами теж можна спокійно виграти ці вибори і організувати життя так, як бачиться.

Олег ЗАРУБІНСЬКИЙ: Я хотів би сподіватися, що жодної війни не буде. Думаю, що з боку секретаріату президента є певні висловлювання некоректного характеру, тому що я не знаю, хто зацікавлений в тому, щоб вибори не відбулися. Якщо вибори не відбудуться, то чинний президент побуде в своєму кріслі ще достатньо тривалий термін, а його оточення очевидно дуже боїться, щоб змінилася команда на Банковій, бо зрозуміло, що з цього оточення нічого не залишиться, і їм доведеться шукати собі роботу. Тому я б достатньо спокійно і критично ставився до всіх висловлювань в даний період і пана Ющенка, і його підлеглих, а вони є просто його підлеглими, хоча б у зв’язку з тим, що він сам є кандидатом в президенти і сам є зацікавленою особою. Я думаю, було б не погано, якщо б інші високопосадовці перейняли досвід Литвина і щоб не використовувати адмінресурс, всі можливості, які дає владне крісло, пішли на час виборів у відпустку і працювали з людьми, а не через камери і використовуючи свої прес-служби і своє високе крісло.

Роман ПОЛІЩУК: От дискусії навколо необхідності внесення змін до закону про вибори президента ваші колеги з фракції НУ-НС пропонують розширити. У Верховній Раді зареєстрований законопроект, яким пропонується повернутися до мажоритарної системи на виборах в парламент Криму, до місцевих рад, та сільських, селищних і міських голів. Автори чомусь впевнені, що пропорційна система місцевих виборів, де кандидатів обирають за виборчими списками, неприйнятна для України. В мене одразу кілька запитань до вас: по-перше, чому автори не включили сюди вибори до парламенту; по-друге чому ці ініціативи йдуть саме в час президентської кампанії; по-третє, як сприймають всі ці ініціативи в парламенті, зокрема лідери фракцій, які поки що мають владу над депутатами?

Олег ЗАРУБІНСЬКИЙ: Я не буду аналізувати, як сприймають ці пропозиції представники інших фракцій. А що стосується моєї фракції і нашого лідера Литвина, то після того, як ми пройшли у вересні 2007 року до парламенту, вже через місяць ми подали свій законопроект, який повертав виборчу систему України до ситуації , коли виборці мали змогу голосувати за абсолютно конкретну особу, яку вони знали, а не за котів у мішку. Тоді нас чомусь ніхто не захотів підтримати. Тобто на словах всі говорили, що добре, на місцевих виборах має бути мажоритарна система, на парламентських виборах має бути партійна система з відкритими списками, коли сам виборець буде визначати місце людини в списку, і тим самим визначати її потрапляння до Верховної Ради, а не лідер і не виборчий штаб. Але тоді чомусь ніхто не підтримував. Мені цікаво спостерігати, коли за місяць до виборів президента з’являються такі законопроекти. Я би пропонував своїм колегам не ламати списи, а підтримати той законопроект, який вже два роки находиться в парламенті, який ми внесли.

Роман ПОЛІЩУК: Спікер Литвин занепокоєний зменшенням ролі парламентаризму, а відтак і демократії в Україні, принаймні він так сказав на зустрічі з пані Вольванд. На його думку необхідно підвищити роль парламенту та парламентаризму. Не знаю, чи погодитеся ви зі мною, але підвищувати роль парламенту в такому вигляді, як він є сьогодні, навіть страшно.

Олег ЗАРУБІНСЬКИЙ: Литвин розглядає парламент як інститут, без якого розвиток демократії стає абсолютно …

Роман ПОЛІЩУК: Зрозуміло, але в такому вигляді, ви уявляєте, що це буде?

Олег ЗАРУБІНСЬКИЙ: А що мається на увазі «такий вигляд»? Вигляд такий, який сформований виборцями. Якщо виборці не задоволені тим, яким є парламент, вони мають взяти результати виборів 2007 року і подивитися, кому вони віддали 34%, кому віддали 30%, а кому 4%. Очевидно помилилися, тому що якби був інший склад парламенту, інші пропорції, то ті, які не несуть конфронтацію і деструктив, мали б набагато менше голосів, ніж вони сьогодні мають, а більше голосів мали б, вибачте, ми, бо ми працюємо над законопроектами, жодного разу не блокували трибуну, намагаємось в найскладніших ситуаціях вийти на позитивне рішення. Я думаю, що тут на себе мають взяти відповідальність і виборці.

Роман ПОЛІЩУК: В пояснювальній записці до згаданого законопроекту депутатів нунсівців вони зазначають, що повернення мажоритарної системи місцевих виборів значно підвищить довіру українців до виборів і до влади. Я знаю, що ви депутат не першого скликання і пам’ятаєте часи принаймні змішаної системи виборів Чи справді тоді довіра народу до влади була більшою, аніж за цієї системи?

Олег ЗАРУБІНСЬКИЙ: Ви правильно поставили питання про довіру народу до влади взагалі. За час, який минув, за декілька років, я моржу сказати за приблизно 6-7 років довіра народу до влади в цілому зменшилась. Якщо подивитися зараз рейтинги інституту президента, кабміну, парламенту і навіть судової гілки влади, яка має бути святіше Папи Римського, бо їй треба довіряти, вони надзвичайно низькі. Зменшилися навіть рейтинги таких інститутів, які традиційно користувалися довірою. Тобто оцей нігілізм, ця невіра у владу і різні інститути влади збільшується. Тому мені здається, що це проблема не тільки парламенту, хоча і парламенту теж, але це проблема всієї влади в цілому. І я не кажу лише про Київ, бо відомо, що влада в регіонах належить тій чи іншій політичній силі, і розстановка всіх кадрів відбувається практично з активістів цієї партійної сили. Тому мені здається, що всі, хто сьогодні долучені до політикуму, до політичного процесу, мають брати на себе відповідальність і реалізовувати цю відповідальність.

Роман ПОЛІЩУК: До речі, а на чому ґрунтувався пошук компромісу між опонентами під час ухвалення якихось ключових рішень в парламентах які обиралися за змішаною системою, якщо порівняти їх з нинішньою системою, адже торгувалися мабуть за будь-якою системою, але на чому саме ґрунтувався компроміс?

Олег ЗАРУБІНСЬКИЙ: Якщо відверто, змішана система виборів краща ніж та, яка зараз є. Як би там не критикували когось, що на округах купували голоси і таке інше, але за великим рахунком ситуація, коли половина парламенту обиралась за мажоритарною системою, тобто це люди, які були прив’язані до округу… Ну, не буду зараз абсолютизувати, бо виборці згадають депутатів, які під час виборчої кампанії на своєму окрузі поклали труби для газифікації, а потім, коли їх обрали, ці труби вивезли і так нічого не газифікували. Тому і ця система не ідеальна. Але отакий баланс між тими депутатами, які були безпосередньо в окрузі, і тими депутатами, які уособлювали якесь політичне чим законодавче начало, які більше займались процесом законотворення, давав кращі результати, ніж нинішня ситуація, коли виборці фактично не можуть вплинути на те, хто буде в парламенті.

Роман ПОЛІЩУК: Я вже згадав, що ваш лідер зустрічався з європейськими достойниками і на зустрічі зі співдоповідачем комітету ПАРЄ Ренатою Вольванд, ваш лідер реформу судової системи та ухвалення антикорупційних законів назвав найважливішими питаннями, які має вирішити Верховна Рада. Ми часто говоримо про те, що Україна скотилася на 146 місце за рівнем корупції, але як можна убезпечити судову систему від посягань політиків?

Олег ЗАРУБІНСЬКИЙ: Подобається це комусь чи ні, але треба переходити до виборності суддів. Система, коли суддею стає людина, яка просто задовольнила (не буду казати, в яких моментах, очевидно в різних) тих, від кого залежить її проходження на цю посаду, себе повністю вичерпала. Я розумію, що фахівці судочинства, юриспруденції можуть сказати, що тоді будуть такі ж самі політичні баталії за вибори судді, але давайте скажемо відверто, що суддя, якому не довіряють люди, скажімо районний або міський, це вже не суддя. Факт і сам феномен суддівської влади полягає в найвищому рівні довіри до неї з боку людей. А то, знаєте, тоді буде діяти такий анекдот, коли молодий суддя звертається до старшого і питає: Іване Петровичу, як мені робити в такому випадку – одна сторона дала мені 100 тисяч, а інша дала 150 тисяч? Як судити в такому разі? А старший суддя каже: віддай 50 тисяч тому, хто дав 150, і суди справедливо.

Роман ПОЛІЩУК: Зрозуміло. А т пам’ятаєте, колись суддям піднімали зарплати, думали, що вони перестануть брати хабарі, але виявилось, що чи-то мало піднімали, чи-то ще щось не врахували. Тільки у виборності повинна полягати судова реформа чи тут можливий цілий набір реформ якийсь?

Олег ЗАРУБІНСЬКИЙ: Я сказав про те, що на поверхні, і це питання найбільше дебатується. Я ще раз наполягаю на тому, що найбільш оптимальний (можливо не ідеальний) шлях це перехід до вибору суддів. Але я з вами згоден, що щось одне не може бути реформою, бо реформа це комплекс, і коли в нас кажуть, що є недоліки реформування чогось, наприклад, освіти, то ці недоліки в тому, що перш за все беруть якийсь фрагмент і добивають його до ручки, а все інше не роблять. Тому тут має бути щось ще, очевидно, структурна реформа судової гілки влади, можливо ще більша міра відповідальності і покарання за порушення в судовій системі, бо якщо суддя чинить злочин, якщо він зловживає своєю владою, то іншої інстанції немає. Тобто я розглядаю питання реформування судової гілки влади, як комплексне питання.

Роман ПОЛІЩУК: Коли ви згадали про ініціативу виборності суддів, в моїй уяві постави листівки, наклеєні десь в райцентрі з фотографіями, де написано: кандидат на посаду судді, представник такої-то партії. Знаєте, отака цікава аналогія, що в кожному райцентрі суддя представляє якусь політичну силу.

Олег ЗАРУБІНСЬКИЙ: Це повністю річище того, про що я казав. Правоохоронна система, судова система мають бути департизовані. Навіть сьогодні формально суддя не може бути членом якоїсь партії. Треба виключити ту ситуацію, коли промоутером або штовхачем того чи іншого кандидата в судді буде конкретна політична сила. Це мають бути виключно професіонали, досвідчені люди. Все-таки мій досвід говорить про те, що ці люди мають бути відомими тій громаді, в якій вони будуть судити. Тоді буде і більша відповідальність перед цією громадою, а не якісь анонімні люди.

Роман ПОЛІЩУК: А інститут шерифства, наприклад, як в Америці існує? Мені здається, що коли подивишся по американських фільмах, то вона досить впливова і на перший погляд досить цікава.

Олег ЗАРУБІНСЬКИЙ: Я не готовий сказати, чи нам підійде американський досвід, я вважаю, що все-таки в Україні має бути набагато більше спільного з європейськими країнами. І взагалі нам в різних ситуаціях має бути ближчою Європа, ніж заокеанські імперії.

СЛУХАЧ: Добрий вечір. Це Ярослав, Івано-Франківськ. Пане Зарубінський, ваш лідер Литвин, кандидат в президенти, стурбований, що в Києві було 504 російські школи, а залишилося тільки 7. Мовляв, учні розмовляли чистою російською мовою, а зараз розмовляють українським суржиком. Просто зворушує турбота Литвина про…

Роман ПОЛІЩУК: Зрозуміло, дякуємо вам за запитання.

Олег ЗАРУБІНСЬКИЙ: Я не знаю, чим так незадоволений пан Ярослав. Очевидно ви вважаєте, що всі мають розмовляти суржиком? Я вважаю, що чим більше мов знає людина, навіть в середині країни, тим вона більш освічена і має більшу перспективу. Є відомий вислів: скільки мов я знаю, стільки раз я людина. Я завжди намагався освоювати нові мови і не бачу нічого поганого в тому, що люди, рідною мовою яких є українська, добре володіли українською мовою. Що тут поганого? І не тільки російською, а й англійською, німецькою, іспанською і так далі. Давайте не займатися хуторянством і не переводити мовну проблему в політичну площину. Я вважаю, як і Литвин, що спекуляції на мовному питані є суто виборчими. Я зараз хочу запропонувати таку нормальну триєдину схему, коли кожна людина буде вільно сприймати себе в мовному плані в Україні. Це є справжнє утвердження державності української мови, коли україномовні люди не суржиком розмовляють, починаючи від президента і закінчуючи іншими чиновниками. Другий момент це надання можливості російській мові виконувати свою функцію, яка вже протягом багатьох років існувала як функція міжнаціонального спілкування, і нічого поганого тут немає. І третій момент – повноцінне використання мов національних меншин в місцях їх компактного проживання. Якщо ми поєднаємо ці три формули разом, то ні пан Ярослав, ні представник Донецька, ні представник Криму не буде почувати себе чужим в єдиній Україні. На першому місці має бути нормальне, затишне, комфортне життя кожної людини, яка є громадянином нашої держави.

СЛУХАЧ: Добрый вечер. Гнатенко Лев Николаевич, голова киевской организации «Сила и честь». Если анализировать то, что ни ПР, ни БЮТ е поддержали поправки в закон про выборы, то не рассматриваете ли вы такую ситуацию, что они специально это сделали для того, чтобы оставить себе конституционную лазейку, проигравшей стороне, чтобы потом оспорить в суде, как неконституционный, закон про выборы, чтобы предоставить право остаться вдвоем после этих судовых процессов, потому что у остальных уже не будет ресурсов продолжать политическую борьбу, и вдвоем решить судьбу страны.

Олег ЗАРУБІНСЬКИЙ: Уважаемый Лев Николаевич, я вас знаю, как знающего и глубокого человека, и вы это в очередной раз продемонстрировали. У меня лично сложилось впечатление, что когда не прошел закон во втором чтении, все очень спокойно отнеслись к тому, что в силе, в действии остается тот закон, который ими и был в свое время проголосован. Абсолютно возможно, что такие намерения, хоть и не обсуждались на круглых столах, но то, что рассматривались такие возможности, я просто уверен. Вы просто пошли вглубь.

СЛУХАЧ: Пане Олеже, як ви, як народний депутат, прокоментуєте репресії з боку ДПА по відношенню до директора торгового дому «КАМАЗ» в Україні Валентина Затхея, який зараз знаходиться під слідством за надуманими звинуваченнями, а в той час сталася рейдерська атака на торговий дім.

Олег ЗАРУБІНСЬКИЙ: Ось вам конкретний приклад, коли люди розглядають правоохоронні органи, які мають бути взірцем непідкупності і незаангажованості, як джерело знущання над людьми, як джерело не правових рішень. Це питання до мене ще не доходило конкретно, але я прошу вас звернутися до мене з офіційним зверненням з цього приводу, і я буду звертатися до тих органів, які мають контролювати роботу і МВС і ДПА, а цей орган, до речі, генпрокуратура. Да, проблемка!

СЛУХАЧКА: Добрый вечер. Я получила пенсию, мне добавили 4 гривны. Я так понимаю, что это не исполнение закона, который принят о повышении соцстандартов, а просто добавка. В прошлом месяце было 14 гривен, а в этом 4 гривны. А когда будет исполняться закон о повышении соцстандартов?

Олег ЗАРУБІНСЬКИЙ: Він буде виконуватися, он будет выполняться, когда президентом будет человек, который прежде всего думает о своих гражданах, а не об избирательной борьбе, не о конфронтации, не о войне. Во всяком случае закон есть, который предусматривает, что прожиточный минимум с 1 января 2010 года на 188 гривен больше, чем прожиточный минимум, который предлагается в проекте госбюджета на 2010 год кабмином.

Роман ПОЛІЩУК: Дякую вам, пане Олеже, за участь в нашій програмі.

Програма «Від першої особи»,

Радіо «Ера fm» від 08 грудня 2009 року

http://radioera.com.ua/eranews/?idArticle=19411