ЧЕРКАСЬКА РЕГІОНАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ
Публікації
| Головна » Файли » Новини |
Роздуми навколо президентської промови
| [ ] | 30.09.2008, 12:54 |
| Уважно слухав промову Президента України В. А. Ющенка на військовому параді 24 серпня цього року. В ній немало вірних думок, що заслуговують на увагу. Водночас намагався глибоко осмислити її суть, почути про наші здобутки за 17 років незалежності в економіці, науці, освіті, культурі, підвищенні життєвого рівня народу. Але це з мого боку було наївно, бо таких успіхів, як відомо, немає. Нам ще дуже далеко до того, що мала Україна не в такому вже й далекому 1990 році. А сподіватися на те, що Президент чесно скаже, в якому стані знаходиться Україна, куди ми «демократично» дійшли і що робити далі, було марно. Зате у фонтануючій ейфорії керівника держави побачили і почули радісні емоції з приводу якихось перемог, голослівні заяви, сумнівні висновки. Все це дуже засмучує, бо то була промова не рядового чиновника обласного масштабу. Виступ насичений недомовками, певною мірою загадками. Ось лише окремі фрагменти: «Вітаю рідну славу і перемогу», «Ми народ перемоги», і т. п. Запитується, яку перемогу вітає президент? Ким і коли здобуту? Якщо мова йде про славу і перемогу наших попередників, то це зрозуміло. Але не Президент ставиться до них неоднозначно Якщо йдеться про перемоги за останні 17 років, то чому б про це не сказати народу, назвати їх, що було б сприйнято нормально. Дуже суперечливим є твердження: «Ми відновлюємося як єдина політична нація». По-перше, кроків у цьому напрямі не видно. Навпаки, політики розколюють Україну все більше, що ще раз підтвердив початок роботи ІІІ-ої сесії Верховної Ради шостого скликання А по-друге, нація може бути єдиною у захисті і відстоюванні своєї незалежності, територіальної цілісності держави, в інших загальнонаціональних пріоритетах. А от стати політично єдиною в умовах строкатої багатопартійності, розгулу псевдодемократії, свободи слова і думки неможливо як з теоретичної, так і практичної точки зору. Цілком вірогідно, що наш кормчий і бажає тотальної політичної одноманітності, в основу якої будуть покладені погляди його особистості і найближчих соратників. Але автократизму в Україні вже не буде, бо щось подібне уже відійшло в історію. Як шанувальник і прихильник православної церкви, я (як і президент) за «духовне об’єднання нашого народу». Однак цей процес надто складний, враховуючи історію християнства та ситуацію щодо багатоманітності релігійних конфесій в Україні. А тому заявляти про відновлення процесу духовного об’єднання значить – видавати бажане за дійсне. Мені, як громадянину України, теж дуже хотілося, щоб наша країна «….згуртувала світ у мирному, правовому і справедливому вирішенні загроз…….». На жаль, поки що це не під силу і ООН. Та й для цього потрібна дуже виважена зовнішня політика України, визнання нашої спроможності світовою спільнотою. Говорити про це зарано, бо у нас ще й Закону «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» не має. Поспішаючи до НАТО, Президент словами В. Липинського заявляє, що нації, які сповідують нейтралітет, «засуджені на смерть і рабство». Складається враження, що він ніби живе в іншому часовому просторі, а не в 21-му столітті. Ніби й не знає, як впевнено почувають себе народи Швейцарії, Австрії, Швеції та інших країн, які є нейтральними до військових блоків. Думаю, що їх ображають такі сумні і зловісні прогнози. Але найбільше дивує, нарешті, пряма вимога: «Я вимагаю проголосити мораторій на політичне протистояння в питаннях, що безпосередньо стосуються добробуту людей». Очевидно, вимога адресується політичним партіям і Верховній Раді. Звичайно, було б добре, якби в формуванні соціальної політики держави панувала одностайність. Але це досягається не мораторіями, а розумінням кожним політиком, народним депутатом насущних інтересів простих людей, соціально незахищених верств населення. Поки що таке розуміння відсутнє Крім того, що таке мораторій на політичне протистояння? Це заборона мати іншу думку, що є грубим порушенням норм Конституції України. І останнє. Мені зовсім не зрозумілий намір: «ми однозначно очистимо свій простір і відкриємо нову перспективу України». Що стоїть за цією недомовленістю: хто ці ми, від кого і від чого будуть нас очищати, хто візьме на себе функцію чистильника і які будуть наслідки цього. Що ж почекаємо чергового виступу Президента. Олександр Подолян | |
| Категорія: Новини | Додав: narodna | |
| Переглядів: 808 | Завантажень: 0 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 0.0/0 | | |
| Всього коментарів: 0 | |